ГОЛОВНА Наукова діяльність Сучасні митці Письменники району КОРНІЙЧУК ВОЛОДИМИР

КОРНІЙЧУК ВОЛОДИМИР

Корнійчук Володимир Петрович

    Сучасний український письменник, театральний критик та хореограф.

     Народився Володимир Петрович 1947 року в селі Цибулеві на Черкащині. Згодом родина переїхала до Києво-Святошинського району, де Володимир навчався в Крюківщинській школі. Закінчив хореографічне відділення Київського культурно-освітнього училища, театрознавчий факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, аспірантуру в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України.

      Працював редактором літературно-драматичних передач у Держтелерадіомовній компанії України, старшим редактором відділу літератури журналу Україна, літературним редактором видавництва Музична Україна.

      Головний редактор ”Української музичної газети”, заснованої Музичним товариством ім. М.Леонтовича. В.Корнійчук, перший заступник головного редактора альманаху ”Україна музична”, віце-презедент Асоціації діячів хореографічного мистецтва з питань преси.

     Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Національної всеукраїнської музичної спілки, Національної спілки театральних діячів України, Національної хореографічної спілки України. Член Черкаського земляцтва ”Шевченків край” у м.Києві.

     Заслужений журналіст України,  лауреат премії ім. Д. Нитченка, Міжнородної премії ім. С.Гулага – Артемовського, премії у галузі театрознавства і театральної критики, літературно-мистуцької премії ім. Дмитра Луценка “Осіннє золото”, літературно-мистуцької премії ім. Івана Нечуя-Левицького, загальнонаціонального конкурсу “Українська мова – мова єднання”.

    Автор книги новел, поезій у прозі, театрознавчих досліджень есе: “Шукачі женьшеня”, книги поезій у прозі ”Усе те … бачив”, театрознавчого дослідження ”Театр з аурою сонця”, ”Ave, Maria!”, або “Психологічні особливості акторської творчості Марії Заньковецької”, книги поезій у прозі “Я такий, як кольори у Реріха…”, численних прозових і поетичних публікацій, театрознавчих аналітичних статей, рецензій, творчих портретів, есе, інтерв’ю, репортажів, надрукованих у вітчизняній і зарубіжній періодиці. Зокрема, у “Літературні Україні”, ”Вітчизні”, ”Києві”, ”Дніпрі”, ”Україні”, “Дзвоні”, ”Січеславі”, ”Віснику” та інших.

   

****

 

Гармонія.

Спокій.

І впевненість у собі:скільки разів ми собі цього бажаємо, та чи завжди досягаємо цього?...

****

Все – ліки й отрута.

Суть - у мірі.

І так у всьому.

****

Інколи думаю: хіба ж можна збагнути психологію творчості митця? Либонь, що ні, адже й сам митець не спроможний осягнути її таїну: те, мабуть, від Бога…

Хоча, деякі намагаються дослідити… недосліджене.

 

           

****

Думаю, що скупість і заздрість- то хвороба, від якої слід…лікуватися.

 

****

А боляче дивитися як, дерева падають, зістарівшись, мов люди…

 

****

Залишатися молодим у різному віці – то високе мистецтво…

 

****

Поети- це такі диваки,

Переважно – Божі люди,

Котрі ще існують на планеті Земля…

І яких слід занести до Червоної книги,

Поки не щезли остаточно, як мамонти…

 

****

Люблю дивитися як сходить і заходить сонце:

Все одно, що народжуєшся і… вмираєш

А зі сходом – знову воскресаєш.