ГОЛОВНА Наукова діяльність Сучасні митці Письменники району БУБИР ВОЛОДИМИР

БУБИР ВОЛОДИМИР

Бубир Володимир Петрович

                            Член Національної спілки письменників України  

   Бубир Володимир Петрович народився 13 грудня 1955 року в місті Золотоноша, Черкаської області. Закінчив Золотоніську середню школу №5, філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту.

     Працював учителем української мови та літератури на Знам’янщині, кореспондентом багатотиражної газети “Хімік” Черкаського заводу хімічного волокна, учителем української мови та літератури в селі Дмитрівка,  Києво-Святошинського району, Київської області.

 

     З 1996 року – директор Дмитрівського будинку культури за сумісництвом, а з 2000 року – за основним місцем роботи.  Засновник Дмитрівського творчого об’єднання обдарованих дітей і молоді “Ауровіль”, член літературного об’єднання “Радосинь”.

     Завдяки В.Бубирю пройшов перший Дмитрівський фестиваль юних поетів, прозаїків, авторів пісень, композиторів, художників - ”Ауровіль - 98”, який наступного року став першим Киево-Святошинський районним фестивалем  “Ауровіль 99”.

    Володимир Петрович  – упорядник і редактор літературно-мистецького альманаху дітей і молоді ”Ауровіль”, де представлені вірші, прозові твори, пісні і малюнки обдарованих дітей, творчої молоді України.

     З 2002 р. - на громадських засадах редактор інформаційного бюлетеня „Дмитрівський вісник".

     З 2007 року - один із засновників і голова Києво-Святошинського районного творчого об'єднання "Світлиця", до якого входять професійні та самодіяльні літератори, композитори, художники, народні майстри. Упорядник альманаху митців Києво-Святошинського району „Кленові журавлі".

    З 2009 р -член Національної Спілки письменників України.

    Автор книг "Заворожка"(1998 р), "Хитра хмарка"(1998 р.), „Легенди і казки „Кастеля" (1999 р.), „ Кастель - унікальна оздоровниця"(2000 р.), „Парк друїдів „Кастеля"(2000 р.), "Кленові журавлі"(2006 р.), "Київські акварелі"( 2008 р.) та багатьох колективних книг, серед яких „Радосинь"(2004 р.), „Літературне сузір'я"(2006 р.), „Сонячна мальвія"(2005 р., 2007 р.), „На лузі Господньому"(2007 р.), „ Я все люблю в своїм краю"(2009 р.), „Вишневе сузір'я" (2010 р.), „Радосинь-20” (2012 р.) та інші.

1989 - 1994 р. - депутат Милівської сільської Ради народних депутатів.

1994 - 1998 р. - депутат районної ради Києво-Святошинського району.

1998 -2006 р - депутат Дмитрівської сільської ради двох скликань.

З 2006 року і до сьогодні  член виконкому Дмитрівської сільської ради.

      Наш земляк – прекрасний поет, прозаїк, одна з рідкісних нині особистостей, які протистоять сучасному ”прагматичному”, кон’юктурному, грубо матеріалістичному світові, що прагне подавити у людині людське. Він надзвичайно ніжний і лагідний, але при цьому твердий, як криця, у своїх переконаннях, бо вони у нього вистраждані. Володимир Бубир у всьому справжній: у вірі, у вірності, в коханні. Між добром і злом обирає добро, робить цей, часом не найпростіший, вибір свідомо. Тому довіряєш його словами, зверненим до Бога:

Дай же нам, Боже, до Тебе молитися,

Дай із собою і світом змиритися,

Дай нам зцілитися справжньою вірою

І не лукавити, кажучи: Вірую.

Дай же нам, Боже, квіти ростити…

Дай нам усе це в серці вмістити.

     Немає фальшивих слів, фальшивої любові чи то до народу, чи то до природи – усе виважене й пережите. Творчість митця – це й громадянська лірика (”У сяйві соняха”, Похвилинний світ”), інтимна (“Одвічне коло”) і філософська (”Пасу думки”) й вірші для дітей  ”Вечірня колисанка” і проза ”Андрійкові квіти ” та ”Казки кленового листочка ” . Оповідання і прозові замальовки автора іноді на межі реальності і фантастики, іноді це прості цікаві спостереження, повчальні історії. Вірші для дітей теплі і лагідні, так само, як і казочки.

      Поетична сама назва збірки – Кленові журавлі. Цей образ поєднує світ фауни і флори зі світом людської душі, увесь цей загадковий світ, який містить таємницю відльоту осінніх кленових листків, журавлів і людських душ…Світ оповитий світлом людської пам’яті, доброти і невмирущості. Цікаві у збірці афористичні роздуми-відкриття ”Відстав від свого часу – і опинився перед ним. Невже минуле буває попереду майбутнього? Буває, якщо майбутнє гіршої якості ” . Переглядаючи своє життя, автор наштовхує нас на розуміння того, що значна його частина – гонитва за примарами, а найголовніше в житті - ”знайти Бога і з його допомогою – загублену частинку душі, яку чомусь називаємо ”Любов”.

Крізь дзвін любові стежку хтось проклав,

Таку вузеньку, що й не видно оком, 

А я ступив по стежці тій два кроки

 І вже відчув дарунок – два крила.

 

Народний фольклорно-етнографічний ансамбль „Дмитрівчанка”. В центрі з контрабасом В.П.Бубир
Народний фольклорно-етнографічний ансамбль „Дмитрівчанка” під час виступу
Вітання голови Києво-Святошинського районного творчого об'єднання "Світлиця" В.П.Бубиря з 35-річним ювілеєм Боярського краєзнавчого музею