ГОЛОВНА Наукова діяльність Видатні люди району Герої Соціалістичної Праці.

Герої Соціалістичної Праці

     Величко Михайло Миколайович (9.01.1926р. –3.03.2008р.) с.  Білогородка, багато років очолював радгосп „Білгородський”.   Господарство було одним з кращих в області, його знали за її межами. Тут вирощували високі врожаї передусім овочевих культур, мали неабиякі здобутки у тваринництві.

 Нагороди:
 Золота зірка Героя Соціалістичної Праці , ордени Вітчизняної війни, Леніна, Жовтневої Революції, «Знак Пошани», Богдана Хмельницького;
 Медалі за бойові та трудові заслуги, Медаль Захисника Вітчизни;
 Почесна Грамота Президії Верховної Ради України.
 Був членом Київської обласної ради ветеранів.

 

  Адамович Дарія Андріївна (1931- 1998р.р.) – с. Новосілки, колишня ланкова польової бригади овочівницької ланки радгоспу «Хотівський»  Києво-Святошинського району. Її ланка забезпечувала споживача  вітамінною продукцією відмінної якості . У 1971 р. Дарію Андріївну було нагороджено золотою зіркою Героя Соціалістичної Праці та орденом Леніна.

В радгоспі «Хотівський» у ці роки було зайнято під зерном 190 га угідь, картоплею  – 75 га, теплицями під плівкою – 2500 кв. м, було 2800 парникових рам. Урожайність сільгоспкультур становила: озимі – 31,4ц/га; картопля 130; овочі – 122,5; кормовий буряк – 300 ц/га.

 

  Сологуб Антоніна Прокопівна народилася  01 травня 1941 року – с. Шпитьки - оператор машинного доїння.

Сологуб Антоніна Прокопівна Сологуб Антоніна Прокопівна

Сологуб Антоніна Прокопівна Сологуб Антоніна Прокопівна

Рано втратила батька, мати Катерина Тихонівна залишилася з 4-ма дітьми. Ще школяркою Тоня допомагала матері на фермі. Після закінчення школи працювала самостійно. Антоніна дуже любила свою справу, яку виконувала бездоганно. Спочатку разом з матір’ю доїла 15 корів, через півроку кількість збільшилась вдвічі. Через сімейні обставини мати змушена була залишитися вдома, і весь тягар по обслуговуванню худоби лягав на дочку, яка не розгубилася і працювала за двох. Результат – найкращі надої. Від кожної корови за рік отримала понад 4 тисячі кг молока. Незабаром з прогресом група корів перетворилася на стадо, і за рік вона надоїла 440 тон молока. Такі досягнення були помічені і через 2 роки майстер машинного доїння була нагороджена орденами Леніна, Трудового Червоного прапора,  Жовтневої Революції, трохи пізніше отримала Державну премію. А в 1981 р. трудівниці присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці з врученням золотої зірки. Ось такий «зорепад» нагород склався для жінки. Її ланка обслуговувала 160 корів і надоювала по 685 тон молока на рік. Антоніна Прокопівна мала послідовниць не тільки в рідному господарстві, а й по всій Україні. Протягом двох скликань обиралася депутатом Верховної Ради СРСР. Досвід її роботи висвітлювався в періодичній пресі, на плакатах тощо. Через перенапруження у трудовій діяльності та тяжкі умови праці Антоніна Прокопівна все частіше хворіла і у 50 років була змушена піти на пенсію. Але вона не жалкує, що вибрала в житті саме такий шлях, таку долю. Лише сумує, що нинішню справу у тваринництві занедбано. У рідному їй господарстві стіни корівника майже розібрані. Поголів’я худоби зменшилося майже в 10 разів. Пішли у минуле доїльний зал та кормоцех. Люди по року не отримують зарплатні.

Нині проживає в селі Шпитьки Києво-Святошинського району, Київської області.