ГОЛОВНА Наукова діяльність Історія Києво-Святошинського району Район в роки Другої світової війни
Головна статті
Район в роки Другої світової війни
Частина 2
Всі сторінки

 

 

 

   Дуже важливим завданням груп опору було рятування мирного населення від вивезення в Германію. Для досягнення мети підпільники діставали людям медичні довідки про поганий стан здоров’я , переправляли в партизанські загони, працевлаштовували, як це робила група В.С.Боярського, який працюючи в Головному лісництві ( Боярська лісодослідна станція), зумів урятувати   багатьох боярчан від фашистської каторги. Підпільна група В.С.Боярського допомогла партизанам бланками документів, продовольством, медикаментами, зброєю, пальним, транспортом. Зберегли від рубки та вивезення понад 100 тисяч кубометрів лісу. Крім того зірвали план вивезення великого лісу для відновлення Нікопольських марганцевих рудників. Зірвали плани фашистів створити в лісах Боярського лісгоспу зондеркоманди для дискредитації партизанського руху, допомагали сім’ям командирів і бійців Червоної Армії.

   На території Києво-Святошинського району в період німецької окупації діяло 7 підпільних організацій:

Найменування органу організації Керівник
Початок
діяльності
Закінчення
діяльності

Причина

Києво-Святошинський
підпільний райком КП(б)У

В.С.Малишків
07.43р 11.43р.     
Визволення

К-Святошинський
підпільний райком ЛКСМУ 

А.П.Смірнов       
05.43р. 
11.43р.
Визволення

Підпільна антифашистська
організація с.Бобриця

І.М.Андрющенко
04.42р.
08.43р.
Відхід у парти-
занський загін

Микільсько-Борщагівська
Диверсійна організація

М.С.Товстенько
01.42р.
11.43р.
Визволення
Підпільна група сіл:
Софійська Борщагівка, Петропавловська Борщагівка, Білогородка.

А.І.Степанов
05.42р.
10.43р.

Зєднання з частиною червоної армії

Гостомельська підпільна гр.
А.П.Смірнов
05.43р.
11.43р
Визволення
Підпільна група с.Баланівка А.К.Забарило   05.43р.
11.43р.
Визволення
Підпільна орг.зал. стан. Буча
Н.К.Орловський  06.43р. 11.43р. Визволення

Підпільна група в радгоспі НКВД

А.С.Кучеренко
05.42р.
11.43р.
Визволення

Гостомельська комсомольська група

М.П.Забарило 
  08.42р.
11.43р.
Визволення

Комсомольська підпільна група хутора Баланівка                       

 Т.М.Тарасенко 05.42р.
11.43р.
Визволення

Підпільна комсомольська група с.Буча

  Г.Т.Наконечна  07.43р.
11.43р.
Визволення

Антифашистська підпільна організація с.Ворзель                    

М.К.Рябко 
11.41р.
11.43р.

Визволення

Підпільна комсомольська орг. с.Ворзель

 В.Е.Педяш   01.43р.
11.43р.
Визволення
Диверсійна орг.”Перемога”    
М.С.Товстенко 01.42р.
11.43р.
Визволення
Боярська група лісгоспу          
 В.С.Боярський  05.42р.
11.43р.
Визволення
Боярська група тубсанаторію
Л.С.Шпотенко  05.42р.
11.43р.
Визволення

   На початку 1943 року антифашистські сили значно активізувались. Приміром, Київська підпільна організація під керівництвом Р.І.Синьогубова направила у К-Святошинський р-н 140 бійців, 35 гвинтівок та пістолетів, 110 гранат, 58 кг толу, 4 тис. патронів, 60 кг перев’язочних матеріалів та багато медикаментів.

   Києво-Святошинський підпільний райком під керівництвом В.Ф.Малишкіна, і П.Губенка, А.П.Смирнова з червня по листопад 1943 року передала партизанському загону ім. МЮД   близько 300 чоловік, 5 кулеметів, 200 гвинтівок.

   Всенародна боротьба партизанів та підпільників у ворожому тилу стала для німецько – фашистських загарбників справжнім другим фронтом, а для нас – одним з могутніх факторів майбутньої Великої Перемоги.

   Восени 1943 року фронт наближався до столиці України. У гігантській битві за Дніпро центральне місце посідав київський напрямок. Наступ на ньому вели війська Воронезького (з 20 жовтня перейменований на 1-й Український) фронту під командуванням генерала армії М.Ф.Ватутіна. До складу фронту на той час входили 13-та, 60-та, 38-а, 40-а, 27-а, 47-а армії ( командуючі – генерали М.П.Пухов , І.Д.Черняхівський, М.Є.Чебисов , К.С.Москаленко, С.Б.Трохименко , Ф.Ф.Жмаченко, ) та 3-я гвардійська танкова армія генерала П.С.Рибалка. Фронт забеспечувала 2-а повітряна армія генерала С.О. Красовського.

   Напередодні битви за Київ відбулися зміни в керівницві 38-ї армії: її командуючим було призначено генерала К.С.Москаленка.

   За наказом Ставки керівництво фронту розробило план операції. Прорвати оборону противника наказано 38-й армії, 5-му гвардійському танковому корпусу та 7-му артилерійському корпусу. Згодом у прорив вводилась 3-я гвардійська танкова армія та 1-й кавалерійський корпус. Ударні сили підтримувались з правого та лівого флангів іншими воїнськими з’єднаннями.

   Початок бойових дій було призначено на 8-му годину ранку         3 листопада 1943р. Рівно о восьмій почалася артпідготовка силами 18-ї гвардійської артилерійської дивізії з резерву Ставки. Одразу по тому рушили в наступ радянські воїни, оволодівши першою лінією оборони ворога.

   У перший день стрілецькі дивізії 38-ї армії з двома танковими дивізіями 5-го гвардійського корпусу прорвали оборону противника на 10 км по фронту та 7 км в глибину. Надвечір зав’язалися бої в районі Пущі-Водиці.

   Наприкінці другого дня боїв війська 38-і армії визволили Горенку, Пущу-Водицю, Берківець, Вишгород та прорвали другий оборонний рубіж.

   Вранці 5 листопада танкісти 6-го танкового корпусу визволили Святошин і, зайнявши шосейну дорогу, відрізали гітлерівцям шлях до відступу на Житомир.

   Частини 7-го танкового корпусу 5 листопада обійшли Київ в районі Святошина і також закрили ворогу шляхи відступу на захід. У цей же день усі з’єднання 38-ї армії наблизились до Києва впритул і вели бої на окраїнах міста. Ворог, що засів у Києві, був оточений майже з усіх сторін.

   О 4-ій годині ранку 6-го листопада 1943 року столиця України була очищена від ворога. У цей же день був визволений майже весь Києво- Святошинський район. Під могутнім натиском визволителів ворог тікав у паніці, залишаючи окуповані населенні пункти.

   Вражає масовий героїзм радянських бійців у Великій Вітчизняній війні, зокрема в битві за Дніпро та Київ. 65 військових з’єднань та частин отримали почесне найменування “Київських”. Понад тисячі солдатам, офіцерам та генералам   присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Званням Героя Радянського Союзу були відзначенні і жителі Києво-Святошинського району:
  • Богдан Дмитро Пилипович ( с. Валки 1915 р.н. – 24.03.1945 р.)
  • Мельниченко Іван Олександрович (с.Петропавловська Борщагівка, 1918р.н. – ?)
  • Мнишенко Михайло Якович ( с.Білогородка, 1898 р.н. - ?)
  • Печений Микола Миколайович ( с. Білогородка, 1923 р.н. - ?)
  • Грисюк Антон Степанович ( с.Забір’я, 1914 р.н. – 13.04.1944 р.)
  • Сиволапенко Павло Федорович (с.Пирогів, 1913 р.н. – 5.11.1944 р.)
  • Шупик Григорій Сакович (с. С-Борщагівка, 1915 р.н. – 18.08.1945 р.)
  • Яковенко Василь Григорович ( м.Ворзель, 1920 р.н. – 9.02.1944 р.)

 

На території Києво-Святошинського району загинули Герої Радянського Союзу:
  • Пакулов Семен Васильович - в селі Горенці
  • Князькін Микола Григорович - в селі Хотові, 6.11.1943 р.
  • Паширов Валентин Данилович – в селі Хотові
  • Мащенко Іван Автономович – в селі Гатному, 16.09.1941 р

   Україна разом з усім людством увійшла в нове тисячоліття. Хочеться вірити, що це була остання світова війна. Потрібно докласти зусиль, щоб нове тисячоліття стало ерою вічного миру і спокою.


Використана література:

  • Державний архів Київської обл. Фонд Р   - 4758.Опис – 2. Справа 54.
  • Н.Д.Назаренко. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945. Видавництво політичної літератури України. Київ – 1975 . Т.1-2.
  • Д.Ф. Устинов.История Второй мировой войны 1939-1945. Военное издательство Министерства обороны СССР. Москва – 1977 . Т.12. Гл.3.
  • Советская военная энциклопедия. Военное издательство обороны СССР. Москва – 1977. Т.4.
  • Матеріали Боярського краєзнавчого музею.
  • В.А. Замлінський   Літо 1941 Україна. Видавництво «Україна».Київ.1991