ГОЛОВНА Наукова діяльність Історія Києво-Святошинського району Історична довідка району

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА К-СВЯТОШИНСЬКОГО Р-НУ

Головна статті
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА К-СВЯТОШИНСЬКОГО Р-НУ
Походження назви району
Книга
Всі сторінки

    Цілий ряд адміністративно – територіальних змін проходили протягом всього періоду до соціалістичної революції. Але Київський уїзд входив до складу Київської губернії. Від грудня 1845 р. до революції значних змін не відбулося. Київська губернія поділялась на 12 уїздів, 203 волості, із них Київський уїзд на 18 волостей, куди входили: Білгородська, Хотівська. (Список населених місць Київської губернії. Київ. 1900 р., стор. 1896).

 
Мапа Києво - Святошинського району Мапа Києво - Святошинського району
Мапа Києво - Святошинського району
Натисніть щоб збільшити

   В перші роки радянської влади в територіальному поділі Київської губернії відбулися незначні зміни. 27 квітня 1921 р. було видано постанову ВУЦПК про включення Переяславського уїзду до складу Київської губернії. Київська губернія ділилась на 12 уїздів, Київський уїзд на 20 волостей, Стоянська, Хотівська, Шпитьківська (Губернии й волости, уезд УССР – 15 ноября 1921 г., Харьков 1921г., стор. 11-13). 3-15 вересня 1920 р. Київський округ як і всі інші був ліквідований. З цього часу і до створення областей райони підпорядковувались безпосередньо центру. Після реформи 1930 р. на Київщині залишилось два самостійних міста: Київ, Бердичів підпорядковані центру – Харкову, а також 19 районів і 1 міськвиконком. Київському міськвиконкому підпорядковувались наступні 48 сільських і 3 селищних виконкоми, з них Білогородський, Бобрицький, Гатнянський, Горбовицький, Гореницький, Горенський, Мощунський, Петропавлівсько-Борщагівський, Петрушківський, Поштово-Вітянський, Княжицький, Крюківщинський, Лісниківський, Михайлівсько-Рубежівський, Мостищенський, селищні виконкоми: Софіївсько-Борщагівський, Тарасівський, Ходосіївський, Шпитьківський, Юрівський.

 
   4
квітня 1937 р. Президія ЦВК УРСР видала постанову про створення адміністративних районів на території приміських зон міських Рад обласних центрів. Були створені Броварський і Київський (Святошинський) райони. До складу Київського (Святошинського) району ввійшло 33 сільські ради і 3 селишних ради: Білгородська, Бобрицька, Гатнянська, Горбовицька, Гореницька, Горенська, Крюківщинська, Лісниківська, Мощунська, Музичанська, Петрушківська, Петропавлівcько-Борщагівська, Поштово-Вітянська, Софіївсько-Борщагівська, Тарасівська, Хотівська, Шпитьківська, Юрівська, Личанська, Михайлівсько-Рубежівська, Мостищенська, Ходосіївська сільська рада в складі Обухівського району.

   5 серпня 1944 р. був виданий указ Президії Верховної Ради УРСР „Про перейменування, уточнення і внесення змін в назви деяких міст, районних центрів України (Відомості Верховної Ради УРСР стор. 9-10). Відповідно до цього указу Київський (Святошинський) район перейменований   у Києво-Святошинський район.

   30 грудня 1956 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів місто Боярку перевели до категорії міст районного підпорядкування смт. Боярка – Будаєвка з присвоєнням найменування Боярка. 21 березня 1957 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР в межу міста Києва були включені наступні пункти Києво-Святошинського району: Пирогів і Чапаєвка, селище Дніпровського пароплавства острів „Жуковка”, селище Феофанія, зона дачних поселень в урочищі Конча-Заспа. Пирогівська сільська рада була ліквідована.
4 листопада 1957 р. рішенням Київської облради населенні пункти Нова Боярка, Нова Тарасівка включені в межу міста Боярка Києво-Святошинського району (Відомості Верховної Ради УРСР 1957 р., № 10 стор. 202, 203, 205).

   15 лютого 1958р. рішенням Київської облради Романівська сільська рада Києво-Святошинського району ліквідована з передачею населеного пункту в межу м. Ірпінь Києво-Святошинського району.     Новостворене селище Вишневе включено в залікові дані і підпорядкувала його Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району (Відомості ВР УРСР 1968 р. № 2, стор. 50 ). 13 лютого 1960р. рішенням Київського облвиконкому селище Вишневе Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району віднесено до категорії селища міського типу ( Відомості ВР УРСР 1960 р. №8 стор. 68, 69, 71).

   20 грудня 1960 р. рішенням Київського облвиконкому Мироцька сільська рада Бородянського району передана до складу Києво-Святошинського району (там само, 1961 р. №3, стор. 218, 220 ).

   18 серпня 1962 р. рішенням Київського облвиконкому село Вишгород Києво-Святошинського району віднесено до категорії смт.( там само, 1962 р. №35, стор. 666).

   30 грудня 1962 р. вийшов указ Президії ВР УРСР „Про відношення і підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень УРСР (Відомості ВР 1963 р. №2 стор. 24-25, 25-30). У відання обласних (промислових) Рад були передані наступні міста Київської області з підпорядкуванням радам населених пунктів : м. Ірпінь, м. Боярка, м. Вишневе.30 грудня 1962 р. був виданий   указ Президії ВР УРСР „ Про збільшення сільських районів Української РСР (там само, 1963 р. №2, стор. 32-39 ). Було зменшено 19 районів, залишилось 12 районів, із них Києво-Святошинський (центр м. Київ) у складі сільської ради Києво-Святошинського району.

   1 червня рішенням облвиконкому Вузівська та Личанська сільські ради Макарівського району   були передані до складу   Києво-Святошинського району. Літочківська сільська рада   Києво-Святошинського району до складу Бориспільського району. Тим же рішенням села Дмитрівка і Петрівське Толонунської сільської ради Києво-Святошинського району об’єднані в одне село Петрівське(там само, 1963р. №26, стор. 612,614).

   25 вересня 1963 р. рішенням виконкому Київської промислової Ради смт. Димер Ірпінського міськвиконкому передано в відання обласної ради і включено до складу Києво-Святошинського району, а м. Боярка Ірпінської міськради передано в підпорядкування Васильківській міськраді(там же, 1963 р. №43, стор. 824 ).11 липня 1964 р. в зв’язку з переселенням жителів рішенням виконкому Київської обласної ради було виключено з облікових даних Києво-Святошинського району с. Мироцьке. 4 січня 1965 р. був виданий Указ Президії ВР УРСР „Про внесення змін адміністративних районів Української РСР” (там само, 1965 р. №3, стор. 64).

 

   Відповідно до цього указу відбулося об’єднання промислових і обласних Рад депутатів трудящих УРСР і укрупнення районів на території УРСР.У складі Київської області замість 12, утворилось 19 районів, серед них Києво-Святошинський район (центр м. Київ) в складі м. Боярка, Білгородської, Вузівської, Віта-Почтової, Гатнянської, Гореницької, Крюківщинської, Личанської, Мироцької, Михайлівсько-Рубежівської, Музичанської, Петропавлівсько-Борщагівської, Петрушківської, Софіївсько-Борщагівської, Тарасівської, Ходосіївської, Хотівської, Шпитьківської сільських рад.

   19 листопада 1966 р. рішенням Київського облвиконкому Яблоньківську сільську раду Києво-Святошинського району включено в межі селища Буча Ірпінської міськради (там само, 1966 р., №48, стор. 523). 15 січня 1968 р. село Мостище Горенської сільської ради Києво-Святошинського району передано в підпорядкування Гостомельській селищній раді (там само,1967 р. №4 стор. 32 ).

   18 січня Указ Президії ВР УРСР „Про віднесення смт. Вишгород Києво-Святошинського району до категорії міського районного підпорядкування (там само, 1968 р. стор.13 ).

   30 серпня 1968 р. в складі Києво-Святошинського району створена Забірська сільська рада (с. Забір’я). Тим же рішенням Київської області центр Жорнівської сільської ради Києво-Святошинського району перенесено в с.Княжичі і сільська рада перейменована в Княжицьку (там само, 1968 р. № 47,стор. 580 ).20 липня 1970 р. рішенням Київського облвиконкому в зв’язку з переселенням жителів виключено з облікових даних населений пункт село Рудя Толокунська Толокунської сільської ради Києво-Святошинського району (там само, 1970 р.№ 31, стор.318).

   20 липня 1970 р. рішенням Київського облвиконкому включено в облікові дані села Стоянка і Мечта Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району. 25 серпня 1971 р. був виданий указ Президії ВР УРСР про віднесення смт. Вишневе і інші до категорії міст районного підпорядкування (там само, 1971 р.№35, стор. 270)

   10 квітня 1972 р. рішенням Київського облвиконкому в складі Києво-Святошинського району створено Чабанівську селищну раду смт. Чабани. Цим же рішенням розформовано Личанську сільську раду і передано с. Личанку в підпорядкування Шпитьківській сільській раді і село Неграші в підпорядкування Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району. Тим же рішенням центр Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району перенесено в с. Мила і сільська рада перейменована в Милівську. Реорганізовано с. Лука Музичанської сільської ради в підпорядкування Гореницької   сільської ради Києво-Святошинського району.

   с. Новосілки Хотівської сільської ради – Чабанівській селищній раді.

   Богданівська сільська рада Іванківського району включена до складу Києво-Святошинського району (там само, 1973 р., №16 стор. 131, 132 ).

   27 листопада 1972 р. у відповідності з рішенням виконкому Київської обласної ради депутатів трудящих в складі Васильківського району створена Малютянська сільська рада, з центром в с. Малютянка , до якого перейшло в підпорядкування село Іванов Глевахської сільської ради (там само, 1972 р. №50, стор. 489 ). 12 квітня 1973 р. був виданий Указ Президії ВР УРСР „Про створення нових районів Української РСР” (там само, 1973 р. №17, стор. 126 ). 

    У відповідності з цим була створена Ясногородська сільська рада в складі   Києво-Святошинського району.

   22 травня 1978 р. рішенням Київського облвиконкому Малютянська сільська рада Васильківського району перенесена до складу Києво-Святошинського району (там само, 1978 р.№24, стор. 400 ).

 

Звідки походить назва нашого району «Святошинський» - читати на наступній сторінці