ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи ВШАНУВАЛИ ВЕЛИКОГО ПОЕТА!

ВШАНУВАЛИ ВЕЛИКОГО ПОЕТА!

 

Колективне фото біля могили В.І.Самійленка.

12 серпня, у день смерті Володимира Самійленка, на його могилі відбувся урочистий мітинг.

Панахиду здійснив протоієрей Свято-Покровської парафії УАПЦ о. Сергій.

Зерна, щедро посіяні Володимиром Самійленком на ниві українського письменства, проросли і дали гарний урожай. Над пагорбом понад ставом звучали вірші нашого славетного земляка та сучасних поетів Боярки про нього, і ставала ближчою до нащадків легендарна постать письменника і поета, перекладача, драматурга та великого сина України.

 

Заступник міського голови Тетяна Кочкова наголосила, що нинішнє покоління не має права забувати заповіти Володимира Івановича і повинна гідно продовжувати його справу розбудови незалежної України.

Перед присутніми також лауреати премії ім. В. Самійленка – Тетяна Зубкова, Володимир Вітюк, Віталій Приймаченко, Олександр Малінченко та інші.

Зокрема, голова ГО «Боярське Мистецьке Братство» поетеса Тетяна Зубкова звернула увагу присутніх на космічний масштаб постаті Володимира Самійленка, на його величезний внесок у розвиток української літературної мови: «Адже він належить до тих людей, яким потрібно було мати власне уявлення про світобудову для того, щоб писати, творити і доносити до нас свої думки, ідеї, прагнення та переконання. Його твори нині для нас – стимул діяти, жити з активною громадською позицією. І сьогодні нам є про що звітувати поету. Нагадаю, що цього року в Боярці було започатковано мистецький фестиваль імені Володимира Самійленка. Я впевнена, що цей фестиваль буде розвиватися, і ми будемо розвиватися разом з ним, творити час, нашу Україну і самих себе».

Лікар-хірург вищої категорії та щирий поціновував творчості Володимира Самійленка Володимир Вітюк згадав, що традицію у дні пам’яті відвідувати могилу Самійленка свого часу плекали заслужений журналіст України Ніна Харчук та її родина: «Пам’ятаю той час, коли через КДБіське оточення не так то й просто було прийти на цей пагорб до нашого поета. Зараз і часи, і ситуація змінилися. Та ще багато потрібно зробити, щоб наш народ впізнав усіх своїх видатних діячів. І саме зараз, коли над Україною нависла надзвичайно велика небезпека, ми повинні зорганізуватися навколо Володимира Самійленка, навколо нашої рідної української мови, навколо Батьківщини».

Прочитали власні твори боярські поети Володимир Токовенко та Ганна Дика. А керівник театральної студії Боярського будинку культури Тетяна Вікулова зворушливо продекламувала вірш В.Самійленка "Розмова", який актуальний і через сто років:

  РОЗМОВИ

Казали наші вороги,

Чи то пак щирі друзі :

«Чого вам так нелюбо йти

В російськім нашім плузі ?

Зорали б нивку ми гуртом,

І всім було б що їсти,

А вам, бач, тяжко й запрягтись…

Які ж ви егоїсти!»

 

А ми з їх кожному могли б

Сказати : «Мій сусіде!

Минулось: хто нас запряже,

Не дуже вже поїде.

Самі ми вміли б запрягать,

Та люди – не скотина,

Це, може, сумно вам, але

Не вмерла ще Вкраїна».

 

Казав міністер-президент,

Наш батько молоденький

«Невже вам не дорожча Русь

Від України-неньки?

Я знаю, за що ви свій край

Так дуже покохали.

Дали вам тридцять срібняків

Німецькі генерали»

 

«Ой батьку,- скажем ми йому,-

Наш орле сизокрилий!

Наш край кохали ми й тоді,

Як ви ще кашку їли.

Нащо нам тридцять срібняків!

Ми в щедрості широкій

Дамо вам цілих шістдесят,

Щоб ви дали нам спокій.

                                                                                                                                           1917р.

  Присутні наголошували на актуальності поезій Володимира Самійленка, написаних ніби сьогодні. Заключним акордом урочистогомітингу прозвучала пропозиція належним чином облаштувати могилу Володимира Самійленка та встановити на ній пам’ятник поетові. Ця пропозиція отримала щире схвалення, гарячу підтримку та благословення на втілення в життя через конкурс соціальних проектів. На цьому наголосила заступник міського голови Тетяна Кочкова.

Після мітингу його учасники вирушили на Нове кладовище, щоб особисто вшанувати колективним виконанням Гімну України світлу пам'ять Ніни Феодосіївни та Анатолія Павловича Харчуків – людей, з іменами яких нерозривно пов’язане збереження та плекання пам’яті про Володимира Самійленка в Боярці.

Організатори заходу висловлюють щиру вдячність боярському автоперевізнику Марії Адамівні Мазуркевич за надання транспорту для цієї поїздки.

  
                                              
 
Радіслав Кокодзей

Панахиду здійснює протоієрей Свято-Покровської парафії УАПЦ о. Сергій.
Під час покладання квітів.
Під час заходу.
Володимир Вітюк.
Тетяна Вікулова.
Олександр Малінченко.