Графік роботи музею
щодня з 9.00 до 17.00
субота з 9.00 до 16.00

вихідні дні: неділя, понеділок

ТЕЛЕФОНИ:
(04598) 35-577
+38(096) 726-76-92
+38(063) 243-50-31

ПОШТА
boyarka-muzey@meta.ua

АДРЕСА
м.Боярка Київської обл.
вул. М.Грушевського, №49

Як до нас доїхати з Києва
ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи Презентація книги Любові Осіпенко "Ромашкове поле"!

Презентація книги Любові Осіпенко "Ромашкове поле"!

Осіпенко Любов Кирилівна.
 Вірші, зіткані із квітів і жіночої любові

    Вихід у світ нової книги можна порівняти хіба що з народженням дитини. Тому що і те, й інше виношується під серцем і в серці, народжується в муках і може реально на краще змінити світ самим фактом свого народження.

    В цьому плані Любов Кирилівну Осіпенко можна без перебільшення назвати літературною матір’ю-героїнею. Адже це вже п’ята збірка добре знаної далеко за межами Києво-Святошинського району майстра поетичного слова, лірика та романтика з тонким почуттям гумору та «мами» поетичного-мистецького фестивалю «Розмай Любові», який вперше відбувся в 2015 році просто «у Люби на городі», тобто на подвір’ї господи дружного люблячого подружжя – Любові та Олександра. А до цього були збірки «Жіночі таємниці» (2004 рік), «Калинова гілка» (2007 рік), «Для чого люди на землі» (2012 рік) і «Сміх та й годі» (2014 рік).

«Я – не поет, я просто ніжна жінка…»

    Так з притаманною їй скромністю говорить про себе Любов Кирилівна. Перше вже давно спростовано її творчістю. А щодо другого, то, мабуть, саме це є головним джерелом того глибокого ліризму, який є своєрідної візитівкою її творчості. І який притаманний не лише любовній, а й патріотичній ліриці Любові Осіпенко. Тому що всі почуття, які втілюються в рядках поетичних, життєдайними джерелами вириваються із найпотаємніших глибин її щирого серця. Ось як вона сама говорить про свою творчість: «У моїх віршах – слово і молитва, У них мої гріхи і каяття, А також моя віра непохитна, Моя любов і жага до життя». Саме тому її твори, як і вона сама, завжди щирі, життєво правдиві, по-народному прості й літературно довершені. Причому все це зрозуміле всім без винятку, тому що є істинно народним, як і життєвий і творчий шлях самої авторки.

    Народилася Любов Кирилівна Осіпенко в Крюківщина, раннє дитинство її пройшло в с. Глеваха, освіту здобула в Боярській загальноосвітній школі №2. І хоча проживає пані Люба в с. Малютянка, Боярка залишилася для неї не менш рідною. Адже саме тут пропрацювала вона понад 30 років, постійно спілкуючись з людьми і черпаючи з того спілкування свої перші образи і сюжети.

    Втім, не перші. Адже, як зазначає сама поетеса, писати вона почала ще в початковій школі. Спочатку – невеликі віршики про маму та природу, пізніше – любовну лірику. Це творче зростання продовжилося й надалі: від вміння побачити незвичайне в буденному до філософського бачення життя через життєво достовірні образи.

    Неординарність поетичного таланту Любові Осіпенко не залишилася непоміченою. Її вірші часто друкувалися у місцевих періодичних виданнях, а в 2012 році поетеса була запрошена до програми «Надвечір’я» на УТ-1. Крім персональних збірок, поезії пані Любові увійшли і до солідних колективних. Наприклад, до літературного альманаху Васильківщини «Багаття калинове» (який вийшов у 2016 році до 25-річчя Незалежності України) та публіцистично-краєзнавчого видання «Сяйво рідного краю» (2017 рік: до 80-річчя Києво-Святошинського району).

«Ромашкове поле» пані Любові

    Втім, повернімося до новонародженої збірки. Широкому загалу Любов Кирилівна відома, перш за все, своїми поетичними гуморесками. Та до нової збірки, яка складається з шести розділів, увійшли не лише гумористичні твори. Кохання, патріотизм, гумор та глибока духовність – ось головні теми збірки «Ромашкове поле».

    Того дня переважна більшість поезій прозвучала саме у авторському виконанні, що стало найкращим дарунком для численних гостей та друзів, які прийшли привітати пані Любу з її святом. А найбільшим подарунком для самої авторки стало художнє читання її творів найменшими поціновувачами її творчості – Назарчиком та Макарчиком Антиповими. А ще – пісні на її слова у виконанні заслуженого працівника культури Алли Бібік та співачки Наталії Горенко.

    Зі щирими вітальними словами до «іменинниці» звернулися рідна сестра Любові Осіпенко пані Надія, чоловік, натхненник, перший слухач і критик та незмінний головний спонсор всіх її збірок та буклету «Творчі люди, ім’я яких пов’язане з Києво-Святошинським районом. Любов Осіпенко: поетеса, гуморист» пан Олександр, поет Сергій Саєнко, народний майстер ужиткового мистецтва Ніна Знова, художник Сергій Пасіка, поетеса та кореспондент газети Києво-Святошинського району «Новий день» Аліна Третяк, головний редактор газети «Боярка-інформ» й редактор збірки «Ромашкове поле» Ганна Коваленко та інші численні друзі по «Боярському мистецькому братству» й просто по життю. І розквітали щирі теплі слова справжнім ромашковим полем, в якому просто потопала радісно усміхнена пані Люба. Тому що в кожного в руках був букетик цих таких свіжих і сонячних квітів нашої Батьківщини.

Життєве кредо Любові

    То що ж є головним в творчості поетеси Любові Осіпенко та житті люблячої дружини, турботливої матері й гостинної господині пані Люби? Це питання я таки встигаю задати… Та от біда: на відповідь у Любові Кирилівни ну ні хвилинки немає! Бо ж треба і автографи шанувальникам таланту роздати, і вітання від запізнілих гостей прийняти, і з друзями сфотографуватися. Відтак встигла лише промовити: «Все – у моїх віршах.»

 и   Здається, мені таки вдалося відшукати в творчості Любові Осіпенко ті найголовніші рядки, які дають їй наснагу жити, творити і йти по життю з привітною й відкритою посмішкою на вустах: «Для чого ж люди на землі? Для добра! Для щастя! Для любові!»

…30 червня презентація «Ромашкового поля» відбулася для жителів рідної для Любові Осіпенко Малютянки. Але то вже зовсім інша історія.

Пам'ять, з якої проростають квіти

    Цього ж дня відбулась виставка «Весняна війна» урожениці м. Ковель Волинської області, яка нині проживає в Майямі, художниці Тетяни Калівошко.

    Представлені роботи-колажі, виконані в різних комп’ютерних програмах з додаванням ручної техніки та акрилу, в алегоричних образах розповідають про війну в Україні ХХІ ст. Ці картини – нагадування про війну на сході України, яка продовжує забирати житті українців, але про яку навіть самі українці починають «забувати».

   Чому ж такою важливою є українська тема для нашої гості з далекого Майямі? Як розповідає панна Тетяна, свого часу вона навчалася у Львівській національній Академії мистецтв на дизайнера інтер’єрів. «Мені дуже поталанило, що у нас було багато годин живопису та скульптури, – захоплено згадує моя співрозмовниця. – Саме в Академії, яка дала мені потужний поштовх до творчості й пробудила любов до мистецтва, я захопилася цими видами мистецтв, якими займаюся й досі.»

    А п’ять років тому китайська знімальна компанія проводила серію зйомок, збираючи матеріал для фільму про Україну. Тетяна Калівошко була організатором поїздки. Відтак саме тоді відбулося її перше знайомство з Бояркою та боярчанами, від якого залишилися просто таки незабутні враження. Тому через п’ять років вона знову відвідала місто, на цей раз – зі своїми авторськими роботами, вражаючих своєю оригінальністю. На полотнах – протигази, пістолети, гранати і… серця, з яких проростають квіти миру і сонця – ромашки.

    При нагоді зазначимо, що за кордоном (зокрема – в Сполучених Штатах Америки) ці роботи «виставлялися» вже шість разів, в тому числі й на щорічній виставці Art Basel Miami Beach, яка є однією з найбільших мистецьких виставок в Сполучених Штатах Америки. А от в Україні виставка експонується вперше.

Радислав Кокодзей, фото автора

Творче зростання поетеси...
Вітальне слово від найріднішого - чоловіка Олександра.
Сестра Надія з найщиріщими словами до Любові...
Новонароджена поетична збірка...
Віталене слово від редактора книги Ганни Коваленко.
Численні гості та друзі, які прийшли привітати пані Любу з її святом.
Під час відкриття виставки Тетяни Калівошко.
Презентація робот-колажів авторства пані Тетяни Тетяна Калівошко.
Традиційне фото на згадку про мистецьку подію.