ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи Краса живопису і шедеври текстилю

Краса живопису і шедеври текстилю

Зліва направо: О. Малінченко, Л. Пономаренко, П. Баламаджі.
   В Боярському краєзнавчому музеї відбулася презентація виставки знаного художника-професіонала, лауреата премії імені Володимира Самійленка Боярської міськради, заступника голови ГО “Боярське мистецьке братство” Олександра Малінченка та майстрині декоративно-прикладного мистецтва Людмили Пономаренко. Вернісаж живописця та мисткині рукотворних гобеленів викликав справжній аншлаг. Перед початком презентації на території музею, гостей привітали невеличким концертом. Дитячий оркестр під орудою педагога музики Боярської школи мистецтв Наталії Прокопчук виконав кілька музичних творів української класики і отримав гучні овації присутніх.
      

   Далі боярські митці, шанувальники живопису та гості із столиці завітали до світлиць Боярського краєзнавчого музею. Митрофорний протоієрей, волонтер отець Димитрій виступив з коротким словом і подарував митцям обереги-святині.   Музиканти, поети, художники, майстри декоративно-прикладного мистецтва, артисти, журналісти — усі висловили свою думку, враження про творчість митців — іменинників свята. Привітала авторів вернісажу голова Києво-Святошинського районного центру молоді “Оберіг” Надія Скакодуб. У Подяці, яку вручила ювілярові пані Надія Скакодуб, зокрема, говориться: “Ви відкрили талант передавати найтонші почуття своєї душі палітрою кольорів і щоднини творите мистецтво. Ви розвиваєте культурно-мистецьке середовище міста Боярки. Ваші чисті помисли, сила духу та воля до щасливого життя додаються до скарбнички духовних підвалин нашого народу. Вони формують підростаючу творчу еліту України. Прийміть найщиріші слова вдячності за творчу співпрацю, вагомий внесок у розвиток та популяризацію дитячої творчості.”
   Неймовірно красиві пейзажі зачаровували свіжістю і спокоєм, сонячністю і оптимізмом, радістю гармонії і тихою музикою фарб. Біля картин можна стояти довго і милуватися Малінченковою “подачею” прекрасного білого світу на полотнах. І кожному з присутніх на вернісажі до душі були луки, чи гай з доріжкою на полянку, чи гелготливі гуси, чи буяння пишного різнобарвного бузку. Особисто мене не відпускала краса останнього снігу та ще три дуби, що розрослися, на яких мох аж сріблиться на стовбурі… На картині все це виглядає напрочуд фактурно. Пори року на картинах Олександра Малінченка дуже природні. Кожна картина, немов віконечко у світ літа, зими, весни чи осені. Тема водоєму: моря, ріки, озера, струмочка — особлива тема художника. До того ж він рибалка. Живописець має таланти і прекрасного оповідача, як кажуть про таких — душа компанії, винороба, на всі руки майстра, що може полагодити будь що, сотворяти меблі, реставрувати речі… Митець напрочуд молодо виглядає, хоч нещодавно йому виповнилося 65 квітневих літ. Тож виставка — ювілейна.
   Людмила Пономаренко — талановита племінниця свого талановитого дядька Олександра Малінченка. Її живописні гобелени вразили. Причому майстриня працює у різних техніках, але цього разу вона виставила ткані гобелени. Людмила Пономаренко народилася в м. Києві у 1981 році. У 1997 вступила до Київського художньо-промислового технікуму на спеціальність “художній текстиль”, у 2002 – до Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. Як говорить сама майстриня, під час навчання одним з викладачів, які вплинули на розвиток таланту, був відомий майстер, народний художник України, професор Сергій Григорович Нечипоренко. Саме йому вона завдячує знанням різноманітних технік ручного ткацтва, а також особливим ставленням до цього напрямку декоративно-ужиткового мистецтва.
   В своїх творчих роботах Людмила Пономаренко намагається поєднувати автентичні техніки ткацтва з власними варіаціями їх використання, а також композиціями. Ці роботи виконано авторськими техніками, що поєднують традиційне українське рушникове перебірне ткацтво, узорні саржові тканини, репсове переплетення та багато іншого. Свою творчість з 2004 року пані Людмила поєднує з роботою у Київській дитячій художній школі №9, де викладає живопис, малюнок та композицію. Вона намагається навчити дітей не лише академічному рисунку та живопису, а насамперед, розвинути у них здатність творчо мислити, створювати власні неповторні образи. Красива, скромна, дивовижно талановита і мила. Так їй пасує це зрозуміле слов’янське ім’я — Людмила. Вразили її полотна просвітлені собори людських душ, що “виходять” з полотна, дивовижні соняхи, які до цього часу перед очима. Згадується знаменита паризька серія картин “Соняхи” голландського художника Ван Гога, з наївного малярства — соняшники Марії Приймаченко, рідні пархомівські — нашого заслуженого художника України з Чабанів Юрія Пацана, соняхи майстрині “рослинного живопису” Валентини Плахотнюк, самородка Катерини Баужі…
   Тло тканих картин Людмили Пономаренко теж витвір мистецтва. Соняхи на власноручно тканому Людмилою полотні з ефектом 3D, наповнені дуже мудрим змістом. Так як соняшник тягне свою голівку до сонця, повертається за ним, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Батьківщини — милої серцю України. А мальва, чорнобривці та соняхи давно стали національними квітами українців.

Людмила Пономаренко.
Під час виставки.
Під час виставки.
Зліва направо: О.Малінченко, Н.Знова, Ю.Пацан.
Під час виставки.
Дитячий оркестр народних інструментів «Мальви» під керівництвом Н.Прокопчук.

   Неабиякий заряд позитиву, сонячного настрою та натхнення до життя дала виставка Малінченка та Пономаренко. І духовна промова отця Димитра, і концерт  дитячого оркестру народних інструментів «Мальви» під керівництвом Наталії Прокопчук (Наталя “друга половинка” сімейного гурту “Дежавю” разом з чоловіком музикантом і композитором Костянтином Прокопчуком). Все це об’єднує роками Боярський краєзнавчий музей, до якого йдуть і йдуть люди… Чудовий колектив працівників, митці, які творять і дарують картини та художні витвори рідному музею, прикладають руки до оформлення експозицій, підтримують його — усі члени “Боярського мистецького братства” — люди відкриті, безсрібники, люди творчі і щирі, надійні у будь-яких життєвих ситуаціях, як і сьогоднішні герої — Олександр Малінченко, який відгукується на практичну допомогу завжди і всюди, як Людмила Пономаренко — щира і творча душа, як музикант і педагог Наталія Прокопчук, яка до речі, на днях рятувала від смерті людину, що потрапила під поїзд. Рятувала, ризикуючи власним життям…
   Ідіть, дивіться, насолоджуйтеся живописом та живописним ткацтвом — прекрасним, допоки живемо, радіємо красі цього світу. Виставка триватиме до 11 травня.

Дитячий оркестр народних інструментів «Мальви» під керівництвом Н.Прокопчук.
Під час заходу.
Під час заходу.


Аліна ТРЕТЯК