ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи Ця гармонія троїста...

Ця гармонія троїста...

Під час відкриття виставки.
     Зараз, у цьому суєтному техногенному світі  людину важко чимось здивувати. І все ж це відбувається.  І знову в Боярському краєзнавчому музеї відбулося надзвичайне дійство: нитка, маркер і стрічка  — стали витворами його величності Мистецтва. Три майстрині стали героїнями вернісажу, на який завітали митці, поети, письменники, громадські діячі, жителі і гості Боярки, району та столиці, представники ЗМІ. Було багато дітей, дорослих і маленьких представників родин цих прекрасних жінок.

       Людмила Шелітаєва, Вікторія Шелітаєва і Тамара Арсеніна представляли своє рукотворне мистецтво. Це вишивка хрестиком Людмили Шелітаєвої, портрети в унікальній авторській техніці  Вікторії Шелітаєвої та стрічковий живопис (картини виконані стрічками, або стрічкова вишивка) Тамари Арсеніної. І що цікаво: Людмила Шелітаєва і Тамара Арсеніна — однокласниці, випускниці знаменитої Боярської школи №2, а художниця Вікторія Шелітаєва — невісточка пані Людмили. Невгамовна, активна учасниця  заходів у музеї Людмила Шелітаєва —  ініціатор цієї події, продемонструвала свої вишивки  та ще й “відкрила” нам двох майстринь. 
    Виставку презентувала директор Боярського краєзнавчого музею Галина Терпіловська. Високу оцінку творам дав член Національної спілки художників, відомий в Україні та поза її межами митець Павло Баламаджі. Виступила голова ГО “Боярське мистецьке братство”, лауреат премії ім. В.Самійленка Боярської міськради, заступник голови Київської обласної організації  Національної  спілки письменників в Київській області, поетеса Тетяна Володай (Зубкова), художник, поет і бард Андрій Ткаченко, науковий співробітник Національного музею історії  України Марина Мірзаєва, журналіст і поетеса Аліна Третяк, поет і бард Радислав Кокодзей. Дитячий вокальний колектив Боярського будинку культури “Зорепад” під керівництвом Наталії Горенко влаштував в честь події міні-концерт українських  пісень, які гармонійно “вплелися” в це урочисто-святкове мистецьке дійство.

Тетяна Володай (Зубкова).
Павло Баламаджі.
Радислав Кокодзей.
Під час заходу.


Марина Мірзаєва.
Колектив "Зорепад".
Тамара Арсеніна (Слєпцова) з Аліною Третяк.

      Про витвори мистецтва важко говорити словами, бо ж рукотворне диво має свою мову, яка дивовижним чином на якусь мить повертає нас від життєвої суєти у світ прекрасного, справжнього, вічного. Вишивка стрічкою колись призабутий і осучаснений вид декоративно-прикладного мистецтва. Так, як і традиційна вишивка нитками, вона стала популярною. Та все ж  є грань між ремеслом і мистецтвом. Стрічкові роботи Тамари Арсеніної, яка займатьєся такою практикою порівняно недавно, вразили. Ну що говорити, коли її “стрічкові” квіти скидаються  на… живі. Високі титуловані  знавці з Японії впритул роздивлялися гілку яблуні, бо думали, що це майстерно засушена рослина. І дійсно рослини на картинах Тамари Арсеніної дихають, вібрують, живуть і випромінюють животворну енергію світла, добра і любові.

    Тамара Миколаївна Арсеніна (Слєпцова) народилася  в місті Боярка. Закінчила Боярську школу №2. Після закінчення працювала радіомонтажницею на боярському заводі “Іскра”. Навчалася в Київському технікумі радіоелектронних приладів, а згодом в Одеському радіотехнічному інституті зв’язку. Працювала інженером в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона. На початку 1990-х років професійна доля Тамари Арсеніної приводить її у середовище творчих людей, вона працює економістом на студії анімаційних фільмів “Борисфен”.  Більше п’яти років, як давнішнє хобі Тамари Арсеніної — вишивка стрічками — переросло в улюблене, вже професійне заняття. В цей час доля звела пані Тамару з талановитою українською майстринею Вірою Кривогуб, керівником студії “Ленточкин дом”, згодом вона стала її ученицею. Майстер-класи в студії, спілкування з Вірою та подругами з улюбленої справи роблять життя більш яскравим та надихають на створення нових робіт, на розвиток у творчості. В жовтні цього року брала  пані Тамара участь у конкурсі “Домик в три оконца”, під патронатом Віри Кривогуб  і отримала Диплом за І місце та Диплом за перемогу в номінації “Вибір UAHA (Української Асоціації Ручної Творчості)”. Головне натхнення у творчості майстрині — її три сини з родинами та чоловік, яким вона всіляко завдячує за любов та підтримку.

    У Людмили Шелітаєвої вишивка особливо скрупульозна: пейзажі, квіти, пташки  вишиті дрібнесеньким зернистим  хрестиком, що створюють об’єм і  чіткість зображення. 

Вікторія Шелітаєва з донькою.
Шелітаєва молодша — Вікторія Шелітаєва малювала з юного віку. Секрети академічного малюнка набула в дитячих художніх студіях, закінчила Київський національний інститут культури та мистецтв, кафедру декоративно-прикладного мистецтва. За фахом Вікторія — дизайнер. Після десятилітньої перерви в малюванні, знову взялася за акварель, знаходячись у декретній відпустці у Майямі. Вона розробила власну техніку скетч-портрета.

     Споглядання, враження, оплески, спілкування — позитив і сонячний настрій  — усе це було на незвичайній презентації виставки. І все це лилося, як злагоджена троїста музика, у якій майстерність  вишивки, образотворчого мистецтва та стрічкового живопису злилися у одній гармонії. Гармонії  краси.

Відвідувачі діляться своїми враженнями від виставки.
Відвідувачі діляться своїми враженнями від виставки.
Колективне фото.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Аліна ТРЕТЯК