ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи Персональна художня виставка Сергія Пасіки!

Персональна художня виставка Сергія Пасіки!

 

Колективне фото.

17 червня у Боярському краєзнавчому музеї відбулася персональна виставка гостя нашого міста з смт. Гончарівська Чернігівської області художника Сергія Пасіки.

 На виставці були представлені роботи, створені у різний час, включаючи 2017-тий рік. Як зазначає сам художник, на цих роботах «я через природу просто показав свій стан душі». Відтак з цією важливою в житті Сергія Володимировича подією на теренах Боярки його вітали колеги по творчому цеху: художники Олександр Малінченко, Павло Баламаджі, Андрій Ткаченко, художник-графік Володимир Вишняк та майстер декоративно-прикладного мистецтва Ніна Знова, поети Володимир Токовенко та Аліна Третяк і, звісно ж, дружина Ольга.                                                                                                                                    

Хоча на теренах Києво-Святошинського району творчість Сергія Володимировича вже трохи відома, для Боярки ця виставка стала відкриттям самобутнього таланту кадрового військового (підполковник) та учасника АТО 2015 – 2016 років. Перше, на що звертаєш увагу, потрапивши до експозиції – це просто таки вражаюче розмаїття показу краси природи. А ще – надзвичайна легкість представлених полотен. Якщо це морські пейзажі, то вода на них така, що просто хочеться пірнути в кучеряву хвилю, зануритися з головою в її життєдайну прохолоду, дістати з самісінького дня коштовну перлину, яка пробивається крізь ізумрудну товщу загадковим сяйвом таємничої зірочки. Якщо це жовтокоса осінь, то обов’язково щедро споєна золотим сонцем і терпким духмяним присмаком достиглих медів і шепотом важкого пшеничного колосся а чи ледь чутним передзвоном монеток-листочків на натрудженому, немов мамині руки, гіллі. Якщо ж зима, то, споглядаючи на картині її розкішні білі шати, раптом починає відчувати, як поколюють щоки тисячі дрібненьких голочок і морозна свіжість переповнює легені. А про затінений шовковокосими вербами лісовий став, тендітність квітучої яблуньки-нареченої, затишок селянського обійстя, щедро вбраного у золотоголові соняхи чи манливість річечки-стрічки, яка біжить кудись через лужок, взагалі говорити не доводиться. Тому що не існує таких слів, які б змогли передати красу цього земного раю…

Навіть важко повірити, що автор всіх цих полотен спеціальної образотворчої освіти не має взагалі! Тому що на зовсім іншій палітрі позначала доля його життєвий шлях…Народився Сергній Пасіка 1963 року в с. Кодаки, що на Київщині. Після закінчення середньої школи працював до призову в армію у рідному селі трактористом. Тому у травні 1982 року, будучи призваним до збройних сил СРСР, був направлений в учбовий підрозділ смт. Десна Чернігівської області. До 1984 року проходив строкову службу в танкових військах у м. Тираспіль Молдавської РСР. Того ж року був призваний на надстрокову службу механіком-інструктором по водінню бойових машин при Київському вищому танковому інженерному училищі. В якому навчався з 1987 по 1992 рік, здобувши спеціальність інженера-механіка та отримавши військове звання лейтенанта. По закінченні якого був направлений для подальшого проходження служби до смт. Гончарівське Чернігівської області.

Пов’язавши своє життя з військовою справою, проходив службу на різних інженерних та командних посадах. А в 2003 році звільнився з посади командира мотострілецького батальйону в званні підполковника. Здавалося, що більша половина життя, розкреслена гусеницями бойових машин, залишилася позаду, і можна присвятити себе турботі про родину та, звісно ж, творчості, поклик якої весь цей час тремтливим вогником сяяв десь глибоко в душі. Та з початком АТО країні знову стали потрібні знання та практичні навички і колосальний досвід підполковника Сергія Пасіки. Основним місцем виконання бойових завдань стало м. Костянтинівка та населений пункт Зайцево Донецької області…

Можливо, саме тому так потужно буяє своєю істинною первозданною красою українська природа на полотнах Сергія Пасіки, немов стверджуючи собою головні цінності цього світу: добро, любов, життя.

При нагоді зазначимо, що саме ця виставка, яка закриває собою музейний сезон 2016 – 2017, експонуватиметься в Боярському краєзнавчому до кінця літа. Так що у вас є ще вдосталь часу насолодитися цими дійсно унікальними роботами.

 

Радіслав Кокодзей

 

Художник Сергій Пасіка.
Голова творчої родини художник Павло Баламаджі.
Художник, письменник Андрій Ткаченко.
Графік Володимир Вишняк.
Майстриня декоративно-прикладного мистецтва Ніна Знова.
З віршами до художника виступив Володимир Токовенко.
Головний редактор газети "Боярка-Інформ", письменник Радислав Кокодзей.
Письменник Віталій Баришев.
Директор БКМ Галина Терпіловська вручає подяку та подарунок на згадку про проведення виставки.