ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи ВШАНУВАЛИ ВИДАТНОГО ЗЕМЛЯКА!

ВШАНУВАЛИ ВИДАТНОГО ЗЕМЛЯКА!

Левицький Модест Пилипович.

 

    29 липня на фасаді поліклініки Києво-Святошинської центральної районної лікарні відкрито меморіальну дошку до 150-річчя з дня народження лікаря, письменника, публіциста, педагога, композитора, дипломата, відомого громадського та політичного діяча, головного лікаря Будаївської лікарні Модеста Пилиповича Левицького.

   У відкритті взяли участь голова Києво-Святошинської районної ради Олександр Тигов; заступник Боярського міського голови Тетяна Кочкова; лауреати премії ім. Володимира Самійленка Боярської міської ради Володимир Вітюк та Віталій Приймаченко; історик Микола Кучеренко; кобзар, бандурист та лідер гурту старовинної музики «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко.

    

Відкриваючи меморіальну дошку, голова Києво-Святошинської районної ради Олександр Тигов сказав: «Доля Модеста Левицького – це яскравий приклад того, як талановита, обдарована людина може реалізуватися в різних іпостасях: як лікар, як творча особистість, як громадський діяч. Тому Модест Пилипович саме та людина, на яку ми маємо рівнятися. У різних сферах своєї діяльності він був успішним, досягав тих результатів, які були потрібні державі та нації».

Поступово у виступах відкривається і біографія, і доля Модеста Пилиповича Левицького.

Модест Левицький закінчив історико-філологічний та медичний факультети Київського університету. Лікарську практику розпочав у Ковелі. Там він познайомився з родиною Косачів і став другом сім'ї, а також приватним лікарем Лесі Українки. Працював лікарем у Києві, Будаївці, Радивилові, Білій Церкві, Луцьку.

З 1899 року Левицькі проживали у Будаївці, де Модест Пилипович з 1899 до 1904 року працював головним лікарем Будаївської лікарні. Саме за часів його роботи у Будаївці було побудовано комплекс будівель багатопрофільної лікарні по вулиці Васильківській, 34, який зберігся і донині. Зараз там розташовано протитуберкульозне відділення Центральної районної лікарні.

Ось що зазначила у своєму виступі заступник міського голови Боярки Тетяна Кочкова: «Наше місто багате визначними особистостями. Ми пишаємося, що такі люди жили і працювали в нашому місті. Модест Пилипович був справжнім патріотом, саме тому у 2016 році одна з вулиць Боярки названа на честь Модеста Пилиповича Левицького».

Клімат і умови життя в Будаївці сприяли поліпшенню здоров’я дружини Зінаїди Левицької, яка хворіла на сухоти. До Києва було недалеко, тож Левицькі спілкувалися з Косачами, Старицькими, а також заводили нові знайомства, відвідували осередок творчої інтелігенції.

У роки УНР Модест Левицький був директором культурно-освітнього департаменту Міністерства шляхів, головним санітарним лікарем залізниць України. У 1919 р. очолював дипломатичну місію Української Народної Республіки у Греції, був міністром здоров’я уряду УНР у вигнанні в Польщі. У 1920 р. – учасник з’їзду українських послів та дипломатів у Відні.

З 1921 року Левицький жив у Австрії, у Польщі, де був міністром здоров`я закордонного уряду УНР та керував туберкульозним санаторієм для вояків Армії УНР. З 1922 до 1927 року працював у Чехії викладачем Української Господарської Академії, одночасно був директором і викладачем української гімназії. Дбав про розвиток української мови.

Поховавши дружину в Греції та повернувшись на батьківщину у серпні 1927 року, Модест Пилипович оселився разом із сім’єю сина у Луцьку.

На добровільних засадах Левицький продовжував займатись медичною практикою. Лікував малозабезпечених учнів, часто витрачаючи власні кошти, даючи ліки тим, хто не в змозі був їх придбати. У турботах про виховання підростаючого покоління минули останні роки його життя. Помер 1932 року, похований у Луцьку. Земляки називали його «батьком Волині».

У 2016 році одна з вулиць Боярки названо ім’ям Модеста Левицького.

Науковий співробітник музею історії Києва, краєзнавець, боярчанин Микола Кучеренко у своєму виступі зазначив: «Боярка замість вигаданих літературних героїв згадує справжніх діячів, якими варто пишатися. Серед них і особистості світового значення. Якщо ж говорити про лікувальний комплекс, збудований за сприяння Модеста Левицького, який і зараз непогано зберігся, варто пам’ятати, що це був також потужний український осередок. Варто вшанувати і Модеста Пилиповича, і родину Матушевських (Віра Матушевська була лікарем нашої земської лікарні після Модеста Левицького), і Олену Пчілку, і Бориса Грінченка, і багатьох інших.

Трохи забулася наша стара Будаївка. Символічно, що життя перейшло на інший бік залізниці. Але, мабуть, треба повертати наш борг Будаївці, і, перш за все, зберігати там справжню історичну пам'ять. А ім’я Модеста Левицького стала носити колишня вулиця Колгоспна. Тому від того колгоспного забуття ми повертаємо свою історичну пам'ять».
                                                                                                                                                                                                                                                                               Радіслав Кокодзей

Олександр Тигов.
Під час заходу.
Квіти покладають:Тетяна Кочкова та Володимир Вітюк.
Ольга Максимова.
Під час заходу...
Микола Кучеренко.
Тарас Компаніченко.
Колективне фото на згадку.