Афіша.

Це була знакова духовна подія для нашого краю. 28 травня в приміщенні Боярського краєзнавчого музею відбулось урочисте відкриття фотовиставки робіт грецького фотографа Костаса Асіміса “Наш Афон. Земний уділ Божої Матері” за підтримки Духовно-просвітницького центру Кафедрального собору УПЦ.

Фото всесвітньовідомого фотомайстра Костаса Асіміса присвячені історії становлення та розвитку афонських храмів, а також моментам із життя мешканців Афону. На виставці окрім власних робіт Костаса, були представленні унікальні архівні світлини XIX-XX cт. з фондів монастирів Святої Гори. “Не просіть у Бога ні сліз, ні  дарування, а просіть покаяння”, — одне з висловів мудреців-ченців Афону. Серце завмирає, коли бачиш, щоденний  християнський подвиг добровільних молитовників за весь світ. Обмежене у комфорті та їжі  їхнє життя багате духовністю. Келії, скити, печери, в яких живуть ці люди схожі на фізичні випробування. Терпіння і великий труд — молитися, стоячи на колінах по 8-9 годин, прощати, виконувати різні послушання по господарству і побуту монастиря — їхні будні. Тільки сказати (а дивитися страшно, навіть на фото чи відео), коли ченці долають чималу відстань по Карульських  відкритих скелях —30-40 метрів над рівнем моря без будь-якої страховки, окрім власних рук і ніг…Така складна, вважають вони, і дорога до спасіння…

Свята Гора Афон є має свою дивовижну історію. Її добре знають ревні хранителі православ’я. Корабель, у якому Діва Марія з апостолами подорожувала до Кіпру, потрапив у шторм. Його принесло до Афонської гори, яку населяли язичники. Богородиця, ступивши на берег, почала проповідувати про Воскреслого Христа, і люди увірували в Живого Бога. А Матір Господа прикликала  Божу благодать на це місце й на тих, хто перебуватиме у ньому з вірою, острахом і заповідями Її Божественного Сина. Цю незриму благодать відчувають не тільки ченці, котрі з VII століття володіють Афоном, а й чисельні паломники. Це острів земної благодаті, яка відчувається навіть в повітрі. Там зовсім інше сприйняття життя і сенсу буття людини на землі.

Святий Афон – одне з найзагадковіших місць на землі. У всі часи тисячі  тисяч паломників ішли за істиною на цей грецький півострів, овіяний великою духовною силою. А для тих хто мріє але  не має можливості туди потрапити, для тих хто просто цікавиться — виставка “Наш Афон” відкриває блаженний світ Афону та дозволяє відчути той неповторний афонський дух, який так приваблює паломників. Свята гора живе поза часом: Візантійський годинник, власні закони, православні звичаї та культурні традиції.

Всі присутні на фото вернісажі грецького фотохудожника, могли також  ознайомитися з іконою Божої Матері з поминальної Каплиці Боярки  на честь Іоанна Хрестителя “Ігуменя Гори Афон”, яка освячена і привезена в благословіння зі Святої Гори.

Виставка була велелюдною. Серед відвідувачів заходу — діячі культури, вчителі, журналісти, творча інтелігенція, молодь Боярки.

Клірик Свято-Михайлівського храму міста Боярка ієромонах Флавіан (Гоженко) звернувся до присутніх з вітальним словом, подякував організаторам виставки, та, в благословіння на будівництво нового приміщення—подарував краєзнавчому музею камінь привезений зі Святої Гори. Дорогу реліквію прийняла з рук священнослужителя директор музею Галина Терпіловська.

На честь відкриття виставки пономар Свято-Михайлівського храму випускник Школи джазового і естрадного мистецтва по класу фортепіано Іван Івлев виконав твори І.С. Баха. На виставці були присутні митці: музиканти, композитори, поети, художники, зокрема, відомий майстер духовних полотен та іконопису Андрій Коваленко.

Завершуючим акордом  цього високого духовно-просвітницького зібрання  стали піснеспіви. Пономар Свято-Михайлівського храму Олексій Кулаковський та хорист Валерій Сидорець виконали мовою оригіналу гімн Святителя Нектарія Егінського “Агні Парфене”.

Світлин Афону сяйвина пречиста,

Промінчик віри, дум і благодаті

В єднанні з Небесами мить врочиста,  

У стоголосих молитвах крилатих.

Ущелини зі скелями й каміння,

Що піднімають до святих вершин…

Тут  — істини  лежить міцне коріння,

Тут — праведність намолених стежин.

Бідненькі келії із  пишними скарбами,

Духовних цінностей  й алмазами добра,

Пустельники з відважними серцями …

І  поза часом — Час!  Закон— Свята Гора!

Асіміс Костас…  Його фотомиті,

Як зримі свідки іншого життя:

В трудах,у послушаннях, у молитві

У думах, в одкровеннях каяття…

Земля людей із духом невмирущим,

Де суєта спинилась  й відлягла,

І ВІРА сонячна — надія усіх сущих,

Крізь серце колосом всесильним проросла…

Дзвени Афон! Долай неправду й горе,

Світ агресивний  в Божий відроди.

У заболоченім житейськім морі

Олюднюй людство. До добра веди!..

                                                                                                                                                                                                                                                                    Аліна ТРЕТЯК

Під час відкриття.

Наймолодші поціновувачі...

Фото на згадку.