ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи Відкриття меморіальної дошки пам'яті Шимку Григорію Лук'яновичу.

Відкриття меморіальної дошки пам'яті Шимку Григорію Лук'яновичу.

    

СЛІД КРИЛАТОЇ ДУШІ

26 травня відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Григорію Лук'яновичу Шимку на будинку по вул. Сагайдачного, 41/38, в якому з 1961 до 1975 рр. він жив.

Біографічна довідка.

Григорій Лук’янович Шимко – Герой Радянського Союзу, старший льотчик 97-го гвардійського штурмового авіаційного полку 4-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 5-го штурмового авіаційного корпусу 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту, гвардії лейтенант.

Народився 28 лютого 1919 року в селі Хрінівка Ільницького району Вінницької області. Закінчив 7 класів середньої школи. Працював у Макіївці Донецької області на шахті.

У 1940 р. мобілізований до лав Червоної армії. У 1943 р. закінчив Ворошиловградську військово-авіаційну школу пілотів. У боях на фронтах Другої світової війни з жовтня 1943 р. Воював на 2-му Українському фронті.

До травня 1945 року гвардії лейтенант Г. Л. Шимко здійснив 203 бойових вильоти на штурмовику. За цей період він знищив і вивів з ладу 78 ворожих танків, 180 машин, 47 залізничних вагонів, 3 паровози, 17 різних складів, 27 одиниць артилерійської зброї, 14 артилерійських батарей, 9 бензоцистерн, знищено близько 700 солдат та офіцерів ворога. На аеродромах та в повітряних боях знищено 5 літаків противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року «За зразкове виконання бойових завдань зі знищення живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії лейтенанту Григорію Лук’яновичу Шимку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 9013). Нагороджений двома орденами Червоного Прапора, трьома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом Слави 3-го ступеня та медалями.

У 1947 р. закінчив Краснодарську вищу авіаційну школу штурманів. Після війни продовжував військову службу, а з 1962 р. майор Григорій Шимко – у відставці. З 1961 р. Григорій Лук’янович переїхав до Боярки, де отримав квартиру.

26 травня 2003 р. перестало битися серце Героя Радянського Союзу. Похований у Києві на міському кладовищі «Берківці».

Віддати належну шану та подякувати за відвагу та мужність прийшли небайдужі люди. Тихо схиливши голови, вони несли квіти, які так само воліли мовчати, адже будь-які слова в той момент були зайві.

Почувши історію життя Григорія Лук'яновича, поспілкувавшись з його знайомими та близькими, можна з упевненістю сказати, що герої не вмирають, а назавжди залишаються в наших серцях і вони є прикладом для наслідування молодим поколінням.

Юлія Вишнякова

 

Виступ В'ячеслава Соболєва.
Під час відкриття меморіальної дошки.
Виступ голови Києво -Святошинської районної організації ветеранів війни та праці Анатолія Пастовенського.
Виступ Януш Альбіни Петрівни.
Під час заходу.
Фото на згадку.