ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи 18 травня - Міжнародний день музеїв!

18 травня - Міжнародний день музеїв!

Від щирого серця.

     18 травня українські вечорниці зібрали на фестивальному подвір’ї Боярського краєзнавчого музею жителів та гостей нашого рідного міста.

Наче й не на міському подвір’ї зібралися численні гості, а веселу та грайливу вулицю краса та магія українського народного гуляння по вінця заповнила. Завирувала багатоголосим ярмарком, закружляла хороводами та веселими народними гуляннями, защебетала дзвінкоголосими музиками та веселим сміхом. Ненав’язливо, немов мимохідь, розкриваючи таємниці сакрального та вічного народного мистецтва. Бо не просто глядачами, а безпосередніми учасниками великого дійства українських вечорниць якось зовсім непомітно для себе стали гості.

Тут всім раді, для всіх тут знайшлося місце. Тож подорожуйте умовними арт-зонами, дивуйтеся і дивуйте, захоплюйтесь і захоплюйте, радійте і радуйте.

Ось «Співоче поле» – головна сцена для виступів творчих колективів та проведення урочистої частини. Тут – «Художня алея» з виставкою художніх робіт від Боярського краєзнавчого музею та копіями картин нашого видатного художника-земляка Миколи Пимоненка на мольбертах. Трохи далі –  «Художні майстерні» – окремі місця для роботи художників «на живо». Тут сучасні художники України працюють з гостями та учасниками свята на тему «портрет», «графіка живопису», «авторська техніка художньо-декоративного мистецтва». Головне завдання роботи художників «відмалювання» моментів дійств свята, учасників вечорниць так, як це було основою мистецтва Миколи Пимоненка. А ондечки –  «Долина забав та розваг» з гойдалками в стрічках, шовковою травою й затишним тіньочком під кронами дерев, який і від сонячних променів розпашілі обличчя прикриє, і від дрібного дощику захистить. І, звісно ж, «Мальовнича Україна» – арт-фото зони для вільного відвідування з картинами у жанрі «народне наївне малярство» та покритими доріжками плетеними з лози тинами. І все це – в оточенні композицій з вишитих рушників, білих дерев у різнокольорових стрічках, тканих килимків і подушок з сіном та ще й з банером «Народна картина: сільський краєвид» на додачу, біля якого охоче фотографуються як поодинці, так і цілими групами.

О, чуєте? Традиційний вуличний спів до гостини запрошує, народні танці гостям повеселитися пропонують, парубочі та дівочі забави й розваги у свій веселий вир захопити намагаються. Тож святкуймо!

Як на двір ступили, то й до хати завітайте!

Зі словом привітним, із усміхом радісним – господарів вітати й себе показати. Зі святом – Міжнародним Днем Музеїв – працівників Боярського Краєзнавчого привітали голова Києво-Святошинської районної державної адміністрації Мирослава Смірнова, голова Києво-Святошинської районної ради Олександр Тігов, заступник міського голови Боярки Тетяна Кочкова, відомі люди Боярського краю та інші почесні гості. А директор музею Галина Терпіловська вітає вірних друзів Боярського краєзнавчого й відзначає їх пам’ятними Грамотами.

При нагоді зазначимо: всі працівники музею були нагороджені Подяками Києво-Святошинської районної державної адміністрації та райради.

А в приміщенні самого музею всі бажаючі мали можливість відкрити для себе незнані, або ж злегка призабуті історичні факти та цікаві моменти нашого зоряного Боярського краю, щедро засіяного різноманітними талантами. Адже культурна спадщина – це одна із надзвичайно важливих складових історичної пам’яті будь-якої нації. Відтак музеї – це духовні скарбниці, що зберігають безцінні пам’ятки історії, культури та мистецтв, відіграють важливу роль в духовному розвитку нації.

Одним із таких духовний та мистецьких скарбів є творчість українського художника-живописця, академіка живопису Петербурзької Академії мистецтв, Члена Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури Мико́ли Пимоне́нка. Малютянський період був для Пимоненка часом  напруженої роботи, коли було створено  до ста робіт. Одна за одною народжуються картини різноманітної тематики: «Святочне ворожіння» (1888), «Весілля в Київській губернії» (1891), «Ворожіння» (1893) – це картини побутово-обрядового характеру. Етнографічно точно відтворено українські народні звичаї в картинах:  «Свати» (1892) та  «Сватання». На полотнах «Не жартуй» (1895), «Надзюзюкався,  «На ярмарку», «П’яний сват» – дуже влучно  втілено національний гумор.

А того святкового дня всі бажаючі мали можливість ознайомитися копіями деяких творів Миколи Пимоненка, які були написані сучасними художниками.

Танок кружляє, пісня лине – ні на секунду свято не спочине!

Між тим актори Українського драматичного театру «КОРиФЕЇ» (режисер та художній керівник – Роман Корнієнко) розпочинають молодечі забави з рахунку на гру в квача. Хто грає, а хто переходить на танці. Ось і дівчата з піснею «Веснянка» з усіх кінців фестивального майданчику сходяться. Як тут без танців обійтися, у народних забавах не розім’ятися?

Дружніми оплесками вітають присутні фольклорний ансамбль «Кралиця» Київського національного університету культури та мистецтв (художній керівник ансамблю – професор, заслужений діяч мистецтв України Іван Сінельніков). А «Кралиця» щедро обдаровує всіх присутніх цілим віночком українських народних пісень: стрілецькими, лірично-побутовими і, звісно ж, жартівними народними.

Мабуть, саме в такі хвилини загального душевного єднання якнайповніше відчуваєш серцебиття України, бачиш її такою, якою вона є: правдивою і щирою, багатою і пишною, сильною і  героїчною. Тож пишаймося, що ми – Українці! Що маємо своїх героїв, котрі не вмирають, бо живуть в пам’яті наших сердець! Молімось за Україну! Молімося за рід! За культуру, мову та людей!

Замість післямови 

Ось так Боярський краєзнавчий відсвяткував українськими вечорницями Міжнародний День Музеїв. Відсвяткував весело, гучно, нетрадиційно, цікаво, захоплююче! І запросив на своє свято не лише земляків-боярчан, а й сусідів – близьких та далеких. Тому що свято – як коровай: його потрібно ділити з друзями! І чим більше друзів, тим коровай смачніший, а свято веселіше!                                                                                                                                                                                                                                                                      

                                                                                                                                         Радіслав Кокодзей

Вечорниці у  музеї

Боярка справляє  вечорниці,

Як у прадавні пимоненківські часи:

Розпашілі в танцях й жартах лиця

Серед буйної травневої краси.

 

Шум і галас на музейному подвір’ї,

Люд охочий в дійстві побувать,

Вечір солов’їний, мов повір’я

Зачаровує смеркання благодать.

 

Частування,ярмарок, орелі,

Вдарили  музики у танок,

А емоції яскраві та веселі,

Наче квіти сплетені в вінок.

 

І дівич-віночок на дівчатах,

Стрічками шовковими в косі,

Парубки ув урочистих шатах,

Мов дубки у вранішній красі.

 

А дівчата виступають, наче пави,

Як вербиченьки в розмовах, шелестять,

І квітчасті хусточки хупаві

У руках дівочих майорять.

Малютянські світають краєвиди:

“Ідилія”,“Свати”, за ним “Гопак”

“Додому”, “ Сінокос” і“Гиля, гуси”,

І гурт хмільних з “ Весілля” гультіпак.

 

Вирує свято! Цю машину часу

“КОРиФЕЇ” зупинили нам  на мить.

Гурт “Кралиця” піснями заквітчала

Рідне, що у серці нам дзвенить.

 

Свято зустрічаємо ми радо,

Хай святиться кожна світла мить!

Гуляй, народе, веселись громадо,

Наш оптимізм  нікому не зломить!

Аліна ТРЕТЯК

 

Під час святкування.
Привітання від голови К-Святошинської РДА Мирослави Смірнової.
Привітання від голови К-Святошинської районної ради Олександра Тигова.
Вітання зі святом від заступника міського голови Тетяни Кочкової.
Майстер-клас від боярського художника Юрія Горбачова.