ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи Іван Рябчук: «Вишиваю Шевченка, наче виспівую власне життя»

Іван Рябчук: «Вишиваю Шевченка, наче виспівую власне життя»

 19 червня (п'ятниця) 2015 року, о 15-00 у Боярському краєзнавчому музеї відбудеться відкриття виставки вишивки  Івана Рябчука "ВИШИТИЙ КОБЗАР". 

Сьогодні чоловіків, які вишивають, не так уже й мало. Але немає, мабуть, жодного іншого чоловіка чи жінки, які б вишили таку кількість поезій Кобзаря. Тож ми переконані: виставку робіт Івана Рябчука «Вишитий Кобзар» варто показати!

Запрошуємо усіх бажаючих!


Вишивані  апокрифи Шевченкового Кобзаря

 

Відкрив для ЗМІ цього унікального чоловіка і дивовижного майстра Анатолій Зборовський, директор Ірпінського краєзнавчого музею, давній дописувач “Нового дня”. А опублікував найпершу статтю у …“Кримській світлиці” — мій однокурсник, головред цього видання Віктор Качула. Для Європи презентує Іванове мистецтво великий ентузіаст і подвижник директор-режисер компанії “Араттафільм” Петро Олар, мій товариш в соціальних мережах.. І ось для себе відкрила вишиваний світ Шевченкіани Івана Рябчука і я, потрапивши на його персональну виставку. 19 червня у Боярському краєзнавчому музеї, де традиційно презентуються  мистецькі вернісажі та творчі вечори поетів, письменників майстрів народно-прикладного мистецтва, відбулася унікальна вишивка майстра вишиваного текстового живопису ірпінчанина  Івана Івановича Рябчука. Ініціювала її народна майстриня, українознавець, художній керівник Київського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Ніна Михайлишин. А директор Боярського краєзнавчого музею Любов Кравченко зі своїм дружнім колективом однодумців залюбки виставили полотна Івана Рябчука для боярчан та мешканців району.

Хто б міг подумати, що сам митець —  оцей  літній  рухливий, цікавий чоловік невисокого росту з красивими голубими очима — музикант, диригент хору за освітою, співак і педагог — зачарує світ і восславить Україну вишивкою, яка понесе певну місію. Божий промисел непередбачуваний. Він — дитя війни, народився в селі Петрівське (до перейменування Юшків Ріг) Таращанського району на Київщині. Батько — Іван Корнійович Рябчук — був штурманом літака. Він єдиний уцілів з усього екіпажу, коли літак було збито. Потім воював у піхоті. Спочатку командиром взводу, а після поранення командував ротою. Його син — Іван Рябчук у 1959 році закінчив Львівське музичне училище, потім вступив до Ніжинського педінституту ім. Гоголя. З 1970 до 2009 року викладав хорове й оркестрове диригування в Уманському педучилищі, водночас грав на домрі в оркестрі народних інструментів цього ж училища. Оркестр був лауреатом різних конкурсів…

Іван Рябчук взявся за шиття саме шевченківських текстів “Кобзаря” у …шістдесят років!  З того часу невтомно півтора десятки років увіковічує Слово у своїх сакральних витворах. Ніхто не знає, де ”ховається” зачин, себто перший  стібок, як вдається майстру віддзеркалювати такий філігранний виворіт свого виробу. Таке сяєво доброти, любові, щирості, божественної благодаті спокою, осмислення буття  віє від тих вишивок…

Ці письмена, вишиті червоною і чорною заполоччю. Лише зрідка в деяких роботах виправдано вкраплюються інші кольори. Заголовні літери на тих полотняних скрижалях унікальної конфігурації, як пишуться прописні у священних текстах, билинах, народних мудрих сказаннях та казках. Вензелі  літер, ніби ліхтарики — “засвічують” увесь текст, до якого добраний ексклюзивний візерунок, закодований знаками та закосичений хрещатими квітами, стилізованими пташками чи диво-мережками. А рядки тексту —синхронно-строгі, як намистинки у низці українських коралів — кожна літерка вивірена до мікрона, візуально-оптична. Текст читається легко, світло. В душу запада кожен  хрестик, вишитий працьовитими теплими людськими пучками, ніби намолений та замовлений любов’ю  до людей, до України, як і  самі слова пророка нації — Кобзаря.

Любов Кравченко відкрила велелюдний захід. Вступне слово про Івана Рябчука виголосила заступник директора КОЦНТКОР Наталія Зарубян Наталія Ліпоритівна  визначила діяльність майстра вишивки, як явище у мистецтві та першопрохідця у царині вишитого письма та відображення тексту засобами шиття. Народний майстер з Крюківщини, представниця  місцевого клубу “Берегиня” Ніна Корнілова висловила своє враження від  вишиваних робіт, побажавши майстру невтомності та натхнення. А директор Боярського міського центру творчості “Оберіг” Надія Скакодуб  запропонувала Івану Івановичу провести майстер класи у Центрі для дітей та юнацтва. Аналіз мистецьких творів Івана Рябчука зробила мистецтвознавець, заслужений журналіст України Ніна Харчук. Вона, зокрема, зазначила, що  майстер “пришив” пророчі  слова Шевченка до нашого серця. Це стосується і Майдану гідності, і   сьогоднішніх подій в Україні, героїв Небесної Сотні, і безстрашних вояків АТО, що виконують заповіт Великого Кобзаря захищати Україну. Про важливість подібних заходів для людей та залучення молоді до духовності говорив громадський діяч та давній друг музею Валерій Дубовецький, який завітав на виставку з родиною. Шевченкознавець, художник та графік, член  Національної спілки архітекторів України  Володимир Відеречко привітав, по-дружньому обняв свого побратима-“шевченківця.” Роботи Володимира Відеречка — екслібриси, графіка та ілюстрації до “Кобзаря”, виконані фарбами та тушшю, експонувалися на багатьох виставках по Україні. Голка, заполоч  та полотно — засоби висловити  безсмертного Шевченка Іваном Рябчуком вразили майстра. А світлої пам’яті  батько  Володимира Відеречка — Іван Відеречко — автор знаменитих скульптурних дерев’яних барельєфів Тараса Шевченка  та різблених ілюстрацій до “Кобзаря”. Майстер вишивки, картин та скульптур зі шкіри, художниця Ніна Знова привітала майстра з новим вернісажем і подарувала колезі по мистецтву троянди та квітучу калину зі свого саду. Автор цих рядків прочитала вірш, присвячений Івану Рябчуку. Поетеса та бард Тетяна Зубкова (Володай) подарувала митцю свої пісні про  кохання  під гітару.

І тут Іван Іванович вдався у спогади своєї “музичної ” біографії: “Студентом співав в ансамблях і хорах. На роботу пішов — влився у вокальний ансамбль педучилища. Диригував оркестром народних інструментів. інструментів цього ж училища. Оркестр був лауреатом конкурсів різного рівня.”

—  І на пенсії без музики не зміг, — продовжує Іван Іванович, — відразу пішов у церкву співати, оскільки мав практику і церковного співу. Та ось мені підказали, що в Будинку культури є змішаний хор ветеранів “Пам’ять”. Ми з дружиною гайда туди. Іван Рябчук розповів про себе, про матір, яка все життя вишивала рушники та ікони, передала йому мистецтво вишивки. Тільки після її смерті Іван заходився активно вишивати. Після його слів про матір зворушливим експромтом цієї мистецької події став виступ ведучої, наукового співробітника БКМ Мар’яни Слєпової  в амплуа співачки. Вона виконала пісню Бориса Олійника про матір, яка прощалася з білим світом та своїми дітьми та онуками.

Подружжя Рябчуків — Іван та Валентина — мають двох дітей і п’ятьох онуків. На жаль, діти і онуки Івана Рябчука не успадкували його “вишиваний” талант.

…Іван Рябчук стояв біля вишитої святині, яка присутня на всіх його виставках — материнський рушник, подарований колись йому на сорокаріччя  на щастя з вишитими словами, звернутими до сина…

Усім хотілося почути ще й  вокал професіонала Івана Рябчука, співака церковного хору, учасника чоловічого ансамблю козацької пісні “Хортиця”, хору ветеранів “Пам’ять”, де він співає разом з дружиною. Все перепліталося у цій світлій зустрічі з майстром вишивки Іваном Рябчуком. Світлі спогади, розмови про мистецтво, пісні, вірші. Це зворушило Івана Івановича. Але ця зустріч не остання і ми ще  почуємо і його спів, і його декламацію творів Шевченка, і його вірші…

Аліна ТРЕТЯК

Я вишию вам, люди, “Кобзаря”

Присвята Івану Рябчуку

Я  вишию вам, люди, “Кобзаря”,

Де кожне слово  пада в серце, мов зоря,

Де праведні й зболілі письмена—

Я вишию вам, люди, “Кобзаря”…

 

І наволоч ту заполоч не троне,

Для нас “Кобзар”  — з народження й до скону.

Цвіте калина, бузина — згоря —

Я вишию вам, люди, “Кобзаря”…

 

Реве та стогне  у хрещатім слові

Пророча суть Тарасової мови:

“Борітеся – поборете!” — сія —

Я вишию вам, люди, “Кобзаря”…

І стане син, і стане  горда мати…

За голос істини ув українській хаті,

За колос  Правди, не за сухаря —

Я вишию вам, люди, “Кобзаря”…

 

Апокрифи  у нитках возвеличу,

Про силу нації могутню рятівничу.

Від слів тих“ серце б’ється, ожива” —

Я вишию вам, люди, “Кобзаря”!

Аліна ТРЕТЯК



Ніна Михайлишин (організатор виставки) та Іван Рябчук (майстер)
Колектичне фото з виставки "Вишитий Кобзар"
Вітальне слово від Приймаченко В.Г.,поета, голови ГО "Боярське мистецьке братство"

 

Іван Іванович Рябчук
На виставці