ГОЛОВНА Про музей Музейні заходи Велич і сяйвина маленьких шедеврів

Велич і сяйвина маленьких шедеврів

28 лютого о 13-00 у Боярському краєзнавчому музеї відбулося відкриття персональної виставки Осташинського Йосипа Борисовича, єдиного в світі майстра надзвичайного творчого жанру – архітектури в мініатюрі. Йосип Борисович Член Національної спілки художників України, майстер традиційного народного мистецтва.
Передісторією цього дивовижного знайомства Майстра з боярською громадою став його телефонний дзвінок до музею. Ми й не сподівалися, що зустрінемося з дивовижним і унікальним мистецтвом, що це виявляться витвори, на які дивишся і надивитися не можеш. Виплекані теплими вмілими руками, осяяні думкою, виліплені з душею і освячені священиками різних конфесій, вони і справді стали віконечками в Небеса — архітектурними іконами. І ось їхній автор Йосип Осташинський, до того ж, виявився кревно пов’язаним з Бояркою. Великий слід подвижника мистецтва і духовності тут залишив його дядько, лауреат премії імені Миколи Островського — Наум Осташинський — засновник школи художників. А сам Йосип Борисович Осташинський був у Боярці …вперше. Такий був задум провидіння..

 У невеличкій затишній світлиці Боярського краєзнавчого музею у цей день дзвеніли маленькими мелодійними дзвониками, сяяли куполами православні, храми, іскрились готичні шпилі шляхетних католицьких церков,а синагоги сяяли кольоровими вітражами. Оптично, наче з видінь стерео-храми виходили зі… стін. Але це були унікальні барельєфні мініатюри зроблені людськими руками… Цим роботам немає аналогів у світі. Кожна з них у єдиному екземплярі.

З сірників, тасьми, комариних сіточок, всеможливого дріб’язку, фольги, тканини, соломки виростали ці дивовижні будови. Ювелірно-точна робота займає купу часу, вимагає неабиякої акуратності, винахідливості, творчості і найголовніше — таланту. Мабуть досвід роботи і фотографа, і різьбяра, інкрустатора допомогли досягти майстру такої вершини у творчості. Автор унікальних робіт і нового направлення “сірникового мистецтва” Йосип Осташинський занесений до трьох “Книг рекордів України” — найпрестижнішогоj збірника про досягнення людства. Про роботи майстра було видано близько 200 публікацій, а також вийшли документальні фільми про Йосипа Осташинського“Дорога до Храму”(2003 р,), “Дарувати радість людям”(2009 р.)

Регалій у цього чоловіка, непересічної особистості, яскравої постаті у мистецтві, як кажуть, не перелічити. Він член комітету Народної академії творчості інвалідів, член народного аматорського колективу студії-галереї “Ми духом незламнї”, член Національного фонду “Україна — дітям”, почесний член Міжнародного благодійного фонду “Духовна спадщина”, лауреат Міжнародного академічного рейтингу “Золота фортуна” з присвоєнням титулу Святий князь Володимир” (2011р.), лауреат Міжнародної премії ВЄК (2012 р.), лауреат міжнародної премії “Філантроп”(2012 р.). Автор понад 80 мініатюрних барельєфних картин історичних будівель.

 

Художник має почесні відзнаки від Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам‘яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, від міністра культури. За плечима майстра 85 персональних виставок по Україні і за кордоном. Створюючи диво-витвори, він несе людям радість споглядання краси первісного вигляду будівель, повертає історичну пам‘ять з глибин віків, так писали про нього захоплені журналісти та авторитетні мистецтвознавці. Вийшли у світ книги: “Життя видатних людей”(2003 р.), “Кияни” (2004 р.)“Художники України”(2005р.), ,“Київ”(2007 р.), “Імена України”(2008 р.) та ”Будуємо Україну разом”(2013 р.), де розповідається про майстра Йосипа Осташинського. А от сам митець ділиться своїми секретами та напрацюваннями в авторській книжці-посібнику “Удивительные поделки из спичек”, що вийшла друком у 2012 році. Про це інформувала присутніх науковий співробітник музею Мар’яна Слєпова.

Роботи Осташинського отримали високу оцінку архітекторів, інженерів, дизайнерів, мистецтвознавців, а також діячів різноманітних церковних конфесій. Роботи цього художника унікальні, неповторні, тож навіть про ціну їх мова не йде…

Директор музею Любов Кравченко, яка практично організувала цю зустріч з митцем, зазначила численним присутнім , що ця мистецька гостина знакова для боярчан. Мер міста Боярки Тарас Добрівський привітав Йосипа Осташинського в історичному місті, на землі, яка , як кажуть, особисто знала Володимира Самійленка, Семена Надсона, Шолом-Алейхема, Миколу Лисенка, виростила нове покоління художників, поетів, політичних та громадських діячів. Боярка була не лише відомим курортом , але й місцем для натхнення та осяяння. Він висловив думку, що краєвиди і люди Боярки надихнуть Йосипа Осташинського до нових ідей у творчості. Тож його приїзд сюди не останній. Цю думку підхопила і заслужений журналіст України, лауреат премії Володимира Самійленка, відповідальний секретар журналу “Всесвіт” Ніна Харчук: “Віднині ви, Йосип Борисович — вже боярчанин. Адже в Боярці виховано немало художників “школи Осташинського” — дітища вашого дядька Наума Осташинського. Одна з вихованок і послідовників цієї легендарної школи — самобутня і унікальна художниця Раїса Кухарська — талановитий вчитель, яка виховала плеяду молодих талантів і продовжує це робити.” Ніна Харчук подякувала майстру за його творчість і увагу до музею.

Аматор Віталій Кияниця, який самотужки з сірників створив модель Боярського Свято-Михайлівського храму, висловив своє захоплення неперевершеними роботами Осташинського і емоційно потис майстрові руку.

Голова Києво-Святошинської районної організації УСВА(воїнів-“афганців”) Лариса Козленко вручила квіти Йосипу Осташинському. Адже Йосип Борисович воїн невідомої широкому загалу “китайської війни” (учасник радянсько-китайського конфлікту у 1969 році), про яку немає у підручниках історії, але через яку молодий Осташинський залишився інвалідом. Лежачи на одному боці на лікарняному ліжку, тамуючи біль покаліченої ноги та пораненого хребта, опираючись на одну руку, він іншою намагався творити мистецтво. Бог поклав йому на серце таке ремесло, а потім високе мистецтво пішло у руку…Відтоді сплинуло багато часу. Мистецтво стало місією…

Є у майстра мініатюр і послідовники-учні. В Дніпропетровському інтернаті Йосип Осташинский      став опікуватися юним вихованцем Михайлом Климовим, став його хресним батьком. І от у п’ятнадцять років Мишко вже став “зіркою”.

Як розповів Йосип Осташинський, сам він з художньої родини. Батько — Борис Осташинський вправно малював, був начальником цеху, робив драпіювання в Марїїнському столичному палаці. Дядько — Наум Йосипович, заслужений вчитель, відкрив “Художню студію Осташинского”, про що вже згадували, інший Аркадій Йосипович — художник. Талановиті у Осташинського й родичі — всесвітньовідома балерина Майя Плісецька та всесвітньовідома театральна діячка , кумир дітей — Наталія Сац…

—А як довго працюєте над мініатюрою-барельєфом? — запитав хтось з представників ЗМІ.

— А це як у Грибоєдова: “Щасливые часов не наблюдают”,— пожартував майстер. Як виявилося, по-різному. Йосип Борисович розповів, що , приміром, Собор Парижскої Богоматері три роки виношував, підбирав “снасті”, а зробив за три місяці…Я починав відроджувати храми раніше, аніж держава. Моя “легка рука” робила свою справу у відбудові та реставрації пам’яток архітектури. Приміром, зробив знаменитий київський Михайлівський Золотоверхий і через десять років його відродили. Синагогу “Золоту троянду” я відтворив з листівки 1902 року. Тепер вона стоїть у всій красі в Дніпропетровську, але… будівничі дещо змінили. І, на жаль, не на краще.

Всі роботи Осташинського: православний, католицький, буддистський храми, синагога та інші культові релігійні споруди суворо відповідають канонам релігійних конфесій .

“Дерев’яні колоди” чи “цеглинки” кладуться рядами одна на одну, щоб були якомога щільніші, в стінах, аби не було щілин, робляться спеціальні пази. Це вже секрети ремесла.

— На Храм Гробу Господнього нарізав по 1 сантиметру 4,5 тисячі цеглинок, — коментує загалу одну із своїх мініатюр Йосип Борисович.

Виставка храмів – барельефів Осташинського не тільки вражаюче естетична, але й пізнавальна. Тут майстер виступає не лише художником, а музейним працівником і екскурсоводом. Під кожною роботою опис будови та його історія. Незважаючи на насичену творчу, громадську та педагогічну діяльність Йосип Осташинський понад 40 років працював на поліграфічних підприємствах Києва. І зараз продовжує працювати! Він нагороджений вітчизняними та закордонними відзнаками, а саме: 14 медалями і 13 орденами Унікальна людина, яка плекає духовність, примножує красу…

Ось і побували в оточенні освячених соборів. Як кажуть екстрасенси, вони мають потужну енергетику, бо ж намолені, освячені. Неймовірна сила благодаті, добра і віри помениться від них. Вони притягують і не відпускають, пробуджують у душі світло, спокій й умиротворення. Молитва проситься до вуст. А ми дякуємо Йосипу Осташинському за його майстровиті руки, за енергію його небайдужої душі, за подаровану красу, за “врятовані” і відтворені унікальні храми, за те, що можемо на його виставці побувати у всіх куточках світу, за те, що він, Художник з великої літери, притримується історичної правди, за його знайдену колись у стражданнях місію, яку він несе в люди віддано, творчо і чесно.

Аліна ТРЕТЯК

З міським головою Добрівським Т.Г.
Осташинський Й.Б.
Колективне фото.