ГОЛОВНА Про музей Музей 18 травня — Всесвітній день музеїв

18 травня — Всесвітній день музеїв

Світлиця духовності, патріотизму і натхнення

Сьогодні мова піде про державний і єдиний Боярський районний краєзнавчий музей, він — найстарший у районі.

Боярський краєзнавчий музей було створено на базі літературно-меморіального музею М.Островського, який був відкритий 29 вересня 1974 року з нагоди 70-річчя від дня народження відомого письменника, автора всесвітньо відомого роману “Як гартувалася сталь” - Миколи Островського. Біля витоків народження музею стояли краєзнавці Іван Іванов, Василь Кубренков, Володимир Горинович, Альбіна Януш. Ось уже 41 рік стоїть музей на сторожі пам’яті та історії.

Відзначили Всесвітній день музеїв

В Боярському краєзнавчому музеї відбулися урочистості, присвячені професійному святу. Колектив БКМ привітали начальник відділу культури, національностей та релігій Святошинської РДА Дмитро Гончаренко з представником Ольгою Бурликою, мер міста Боярки Тарас Добрівський із заступником Олександром Красовським, які вручили грамоти і сувеніри, з подарунками прийшли голова Обєднання “ Самопоміч” в Києво-Святошинському районі Святослав Козирєв, КП “Боярка-інформ”(Ганна Коваленко та Тетяна Зубкова. РЦТМ “Оберіг” (директор Надія Скакодуб), ГО “Боярське мистецьке братство”(голова Віталій Приймаченко) також завітали у святковий день до Боярського краєзнавчого музею з теплими і добрими побажаннями. Поздоровили колектив і духовники давні друзі музею отець Дмитро Присяжний та ієромонах отець Флавіан (Гоженко). “Божого благословіння у всіх добрих починаннях, наснаги та духовної радості у великій справі збереження історії нашого міста! ”, — написав отець Флавіан у привітанні.

Багато телефонних привітань та вітальних адрес працівники БКМ отримали і від колег з музеїв Київської області.

 

Аліна ТРЕТЯК

Боярський краєзнавчий музей, пройшов через терени ідеологічних впливів і, зламавши грати соціальної обмеженості, став центром духовного і мистецького життя, багатофункціональним культурним закладом зі специфічними музейними функціями. Він став осередком спілкування, творчої співпраці, острівком мистецтва і любові. Перефразовую вислів, якщо всі шляхи ведуть до Риму, а до Києва язик, то моя душа, як і багатьох журналістів, поетів, письменників, митців, майстрів, філософів тягнеться до Боярського районного краєзнавчого музею. Роками тут виховавувалося братство передових людей і подвижників. Боярський краєзнавчий музей має свою ідею, філософію, естетику, свою неповторну духовну атмосферу. Я б ще сказала ауру. Бо із задоволенням майже щосуботи йду на цікаві заходи та презентації музею, мала честь влаштовувати саме там свій творчий вечір. Музей зазнайомив мене з цікавими, творчими, неординарними людьми із золотими руками і такими ж серцями. Це художник-шевченкознавець Володимир Відеречко, живописці Олександр Малінченко, Володимир Ігумнов, Таміла Гринюк, Володимир Вишняк, прекрасний мореніст Василь Ганжуга, художник і майстриня декоративно-прикладного мистецтва Ніна Знова, заслужений журналіст України, мистецтвознавець Ніна Харчук, поет і геолог Василь Загороднюк, наш місцевий “Глазовий” поетеса-гуморист Любов Осіпенко, митець фарб і берести, син відомого скульптора, Юрій Шпак, художник, бард, поет Андрій Ткаченко, неперевершене “Тріо-Ріо”, майстер неймовірних художніх тарелей Тамара Коломієць, майстер витонченої дерев’яної пластики, різбляр Володимир Цепляєв, творець неймовірних рукотворних мережив Валентина Калабушкіна, скульптор Микола Новиков, філософ , психолог і письменник Владислав Дорошенко, співак , заслужений артист України Віталій Свирид, іконописець і майстер салонного живопису Андрій Коваленко… До речі, на виставці талановитого іконописця неодноразово бував великий друг музею, духовник ієромонах Флавіан (Гоженко) — людина ерудована, високодуховна і мудра. Все це —неймовірний сакральний простір! Багато з людей, з якими познайомилася у стінах Боярського музею, спілкувалася особисто, творчо спіробітничала — стали іменами вулиць. Це поет-дисидент Іван Коваленко, лікар від Бога і поет Анатолій Пастернак.

Музей став засновником і міських культурних акцій. Художні виставки декоративно-прикладної творчості, живопису, графіки, вишивки, стали традиційними у музеї. Він відкриває нові імена, в його залах виставляються не лише боярчани, а й представники інших регіонів України, в тому числі і столичні майстри. Музей ініціював меморіальні дошки видатних діячів України, імена яких пов’язані з Бояркою та відомих боярчан. В експозиціях музею люди унікальної долі, герої праці і війни Києво-Святошинського району, музей має зв’язок з волонтерами та бійцями, що беруть участь в АТО, відкриває нові і забуті імена в літературі та історії.


Слово його очільнику, незмінному багаторічному директору, Любові Кравченко. Вона, зокрема, сказала:

— Як відомо, основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, пам’яткоохоронна робота. До того ж ми прагнемо створити у музеї можливості для органічного, чуттєвого, естетичного і емоційного пізнання, сформувати, створити і виховати відвідувача – людину, яка не просто приходитиме ознайомитися з експозицією, одержати певні знання і розширити світогляд, а й зможе отримати глибокі духовні переживання, освітлитися душею, проникнути ся патріотизмом, любов’ю до мистецтва, до людей, до України. В цьому мені допомагає наш дружний злагоджений колектив. Стабільний, солідарний, ініціативний і працьовитий. Причому примітила, що людина, влаштовуючись до нас на роботу, зважуючи низьку платню “бюджетника”, оформлюється ніби тимчасово, а потів залишається працювати десятками літ.

—   Та й директор Любов Кравченко вже очолює музей 29 років…

— Музей для мене дорогий, як власне особисте життя. І рада, що і мої колеги — люди творчі і небайдужі. Випадкові у нас не затримуються. Мені є на кого залишити своє дітище. Ціную кожного співробітника. І колишніх, і теперішніх. Всі вони привнесли свій професіоналізм і промінчик своєї душі. З вдячністю згадую колишнього очільників районного відділу культури Василя Романчишина, Івана Подолянця, співробітників Ольгу Корнієнко, Ганну Харченко, Катерину Чемерис, Людмилу Голубояр, Наталію Горенко, Тетяну Зубкову,Світлану Гейдарову, Любов Андрійчук, Людмилу Андрюшенко. Нині маю прекрасний оновлений молодими силами колектив. Користуючись нагодою — кілька слів про людей, які сьогодні дають животворний, творчий дух музею. Це —Терпіловська Галина Володимирівна - завідуюча фондами. Молодий спеціаліст, історик за фахом, надзвичайно талановита, відповідальна, ініціативна, наполеглива. Я покладаю велику надію на цю працьовиту і розумну співробітницю.
Колектив БКМ з міським головою Добрівським Т.Г. та заступником міського голови Красовським О.В. Всесвітній день музеїв 2015 рік

Шпирук Галина Миколаївна - завідувач відділом “Музей М.Пимоненка в с. Малютянка”, високий професіоналізм, закохана в музейну справу. Ціко Надія Василівна - науковий співробітник. Починала свою трудову діяльність музейним доглядачем у Боярському краєзнавчому музеї, за період роботи в БКМ народила трьох синів, закінчила Київський університет культури за фахом музеєзнавець. Нині науковий співробітник музею М.Пимоненка. Слєпова Мар'яна Ігорівна - науковий співробітник. Молодий спеціаліст, носій безліч неймовірних ідей, енергійна, ввічлива, прекрасний організатор та ведучий різноманітних заходів , які проходять в стінах нашого закладу. Золотаренко Лідія Григорівна понад десять років працює   екскурсоводом першої категорії, її слухачами були екскурсанти різних категорій від дітей дитячого садочка до академіків та науковців. Лавренчук Поліна Костянтинівна- старший музейний доглядач. Людина -свято. Позитив, який вона випромінює надихає весь колектив на продуктивну роботу. Вона готова перша прийти на допомогу співробітникам при “ комп’ютерних негараздах”. Пухальська Раїса Іванівна - старший музейний доглядач. співробітники музею обрали її головою профорганізації. Пророченко Ірина Сергіївна - завідуюча господарством. Мабуть без пані Ірини нам не було б чим працювати, на чому працювати і за що працювати. Савчук Таїсія Михайлівна та Петрівський Анатолій Володимирович - оператори газової котельні без яких не було б тепла в музеї, ще й зігрівають своїм душевним теплом. Колектив Боярського краєзнавчого музею як моноліт, міцний, доброзичливий, дружній, професійний. Плюс покоління старшого — досвідченість, мудрість, витривалість. Молодшого — джерельна енергія, нуртуюча прогресивність, ініціативність, технічна грамотність. А всіх нас об’єднує — світлість думок.

—    Любов Федорівно, певно, музей має активну співпрацю ?

— Так, ми співпрацюємо Інститутом археології АН України, Національним художнім музеєм, Бориспільським, Фастівським, Білоцерківським краєзнавчими музеями, Яготинським історичним музеєм, музеєм Івана Козловського у с. Мар’янівка, РТЦМ “Оберіг” у м. Боярці(директор Н.І. Скакодуб), Києво-Святошинським ЦСПР Керівник А.Р. Лахтадир), ГО “Боярське мистецьке братство”(очільник В. Г. Приймаченко), громадським діячем Володимиром Вітюком, з волонтерами Любов’ю Лавриненко, Наталією Довговою, священиком і волонтером отцем Дмитром Присяжним, Боярська міська рада на чолі з Тарасом Добрівським завжди опікувалася і опікується музеєм. Добрим нашим другом став колишній заступник мера Валерій Дубовецький, у всіх питаннях завжди допомагає очільник відділу культури нашого району Дмитро Гончаренко, головний спеціаліст Ольга Бурлика, підтримує Києво-Святошинська райрада та РДА. А це дуже важливо, особливо у наш час.

—    Традиційне журналістське запитання: а що в планах на майбутнє?

—    Колекція музею налічує понад 13 тис. основного і науково-допоміжного

фондів одиниць зберігання музейних предметів, а в експозиційних залах ми

представляємо лише 750 експонатів. Катастрофічно не вистачає експозиційно площі, просторого фондосховища і, звичайно, виставкової та актової зали. Адже наш музей хоч і камерно-затишний, але не має можливості розмістити

всіх бажаючих відвідати наші культурно-мистецькі заходи. То ж основне в

планах — це якнайшвидша добудова приміщення музею. Проектна документація виготовлена.

Музей в перекладі з грецької — дім муз. Сюди ллється світло творчості і світло любові, тут має світитися енергетика добра і незримий дух Божої благодаті. Тут говорять експонати, спілкуються споріднені душі, вирують враження, позитивні емоції і патріотизм, які спонукають до світлих думок і діяльності подвижництва і добра. І нехай буде так завжди.

Аліна ТРЕТЯК