Пам'ятаємо. Перемагаємо

Пам'ятаємо. Перемагаємо Пам'ятаємо. Перемагаємо

У Боярському краєзнавчому музеї відкрита тимчасова експозиція "Пам'ятаємо. Перемагаємо" присвячена Дню пам'яті та примирення та 70-й річниці Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.).

Ми ПАМ'ЯТАЄМО, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми ПАМ'ЯТАЄМО, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми ПАМ'ЯТАЄМО, що той, хто захищає свою землю, завжди ПЕРЕМАГАЄ. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої ПЕРЕМОГИ сьогодні.

Подвиг дідів та героїзм онуків

У Боярському краєзнавчому музеї   відбулася презентація експозиції, присвячена мужності, пам’яті і безсмертю подвигу захисникам Батьківщини, які боронили її в роки Другої Світової війни і захищають її цілісність у наш час в АТО. “Пам'ятаємо. Перемагаємо”, — так лаконічно і символічно називався цей героїчний вернісаж.

Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо , що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо і знаємо напевне, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає і переможе. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги в ім’я процвітання цілісної незалежної України. Така квінтесенція була стрижнем пізнавальної екскурсії для груп школярів та дорослих, яких було багато і у перед святкові , вихідні і у будні дні. А над усією експозицією пломеніла квітка червоного маку. Директор Боярського краєзнавчого музею прокоментувала це так:

— Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло: “Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Україна долучається до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків. Ми акцентувати увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу допоможе краще зрозуміти нашим екскурсантам реалії того періоду. Говоримо про війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною ми говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструвати свою прихильність до українства, але єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передусім, Українська повстанська армія.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств. Про все це розповідала слухачам екскурсовод Лідія Золотаренко.

Під час створення експозиції працівники музею консультувалися зі спеціалістами історії Другої Світової війни, пошуковцями, волонтерами, демобілізованими бійцями АТО , аби екскурсія була вичерпною, повною, цікавою, пізнавальною, пробуджувала у серцях патріотизм і гордість за свою рідну Україну та її героїв.

Символом виставки ярів червоний мак, як кривавий слід від кулі, який влучив в серце України агресор. Дві стели , на одній — незгасна пам’ять сорокових-порохових з реліквіями , фотографіями солдат Перемоги 1945-го і друга — смертоносні гільзи від снарядів, корпуси мін, які вже зробили своє чорне діло.., протитанкові гільзи і використані боєприпаси з красномовним написом “Гумконвой РФ”, захисне спорядження наших бійців, кевларовий шолом, прошита кулями і дорогий серцю експонат — прапор України з автографами наших героїв-захисників, подарований музею. Цікавий пізнавальний екскурс, коментуючи експонати , надав експерт АТО Олексій Плєханов, який активно співробітничає з музеєм. Боєць Боярського загону   Українського благодійного фонду пошуку “Пам’ять” Олег Остапенко прокоментував експонати Другої Світової війни. До речі, завдяки активним бійцям “Пам’яті” Володимиру Остролуцькому, Станіславу Тищенку фонди музею поповнилися цікавими та рідкісними експонатами часів Другої Світової війни, а історія — розповідями про земляків-героїв. Експонати — німі свідки гібридної війни Російської Федерації проти Незалежної України надали волонтер Любов Лавриненко, священик і волонтер отець Дмитро Присяжний.

Груп екскурсантів, представників ЗМІ небайдужих людей, що цікавляться історією та сучасними подіями було настільки багато, що екскурсію проводили практично усі наукові співробітники музею — Лідія Золотаренко, Галина Терпіловська, Мар’яна Слєпова, вона ж і активний волонтер, директор БКМ Любов Кравченко. Велику благодійну допомогу в транспортуванні та фінансуванні екскурсій для школярів надало представництво ( ГО “Самопоміч”) — об’єднання у Києво-Святошинському районі і особисто Святослав Козирєв.

 

Аліна ТРЕТЯК